1. Визначте речення з НЕоднорідними означенням (розділові знаки пропущено)
Г. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.
2. Схемі О,О і О відповідає речення (розділові знаки пропущено).
Б. Пролітають над ними віки лихоліття і хмарки.
3. Тире треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено).
В.Земля вода усе поснуло.
4.Слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець,- називається:
А. Звертання
5. Визначте речення зі звертанням (розділові знаки пропущено).
В. Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.
6. Вставними можуть бути всі слова та словосполучення в рядку.
Б. безусловно, по-моєму, між іншим;
7. Вставне слово у реченні вказує на джерело повідомлення
В. Там, кажуть, сонце спати лягає.
8. Двокрапку треба ставити у реченні (розділові знаки пропущено).
А. А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.
9. Правильним для цього речення є обгрунтування пунктуації, запропоноване в рядку. По вулиц йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ.
Б. Коми для виділення вставного слова.
10. Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смилової ролі виділяються в усному мовлення інтонацією й паузами, а на письмі - відповідними розділовими знаками, називаються
Г. відокремленими
11. У якому реченні вжито поширене звертання?
Б. Зоре моя вечірняя, зійди над горою...
Дома ми посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу цій хаті і сімейству її; із покуття, з-під рушника весь час дивиться на нас на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо: вона оцінює наші завзяті старання та нашу чемність, бо ж посипали ми тільки житом-пшеницею, а головне – від душі, повними жменями; той зичливий іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді, коли, відкричавшись та ждучи подарунків, ще якийсь час топчемося біля порога весело розбурханим після співу юрмиськом, а жінка з німбом довкруг голови по-материнськи озирає кожного з нас.
[ ]; [ ]: [ ], (бо), а (...); [тоді], (коли), а (...).
|___↑___↑ |↑↑
чому? чому? коли? коли?
ми підкреслити однією лінією;
посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм – двома лініями;
дивиться – двома лініями;
Пречиста Матір – однією лінією;
дивиться – двома лініями;
вона – однією лінією;
оцінює – двома лініями;
посипали – двома лініями;
ми – однією лінією;
почуваємо – двома лініями;
топчемося – двома лініями;
жінка – однією лінією;
озирає – двома лініями.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Що можна написати у творі у публічистичному стилі на тему: громадська діяльність- це поклик душі?
Громадська діяльність-це поклик душі. Лише щира душею людина,зможу до тому,хто потребує до Лише добрий та безкорисливий чоловік до ншому,не потребуючи за це щось взамін. Я часто бачила, як на вулиці старенька бабуся подає гроші хворій дитині. Проте,ні разу не помічала як чоловік на дорогезному джипі ,хоча б,зі співчуттям подивився на те дитя. Але ,чому, білішість впливових людей просто байдужі до чужого горя,хоча вони з легкістю могли б до Чому трапилось так ,що більша половина сучасного суспільства просто втратила безкорисної до та любові до ближнього?
Особисто я,думала що нааше суспільство вже втратило ту душевно любов та почуття співчуття та до Проте, на щастя,це зовсім не так. Нещодавно я гуляла містом, і побачила дивно одягнену молодь я ящичками в руках. Меніі стало цікаво, що ж вони збираються робити,і чому їх так багато. Підійшовши ближче я побачила на ящичка з фотографію молодого хлопця,білоцерківського спортсмена-борця. Хлопець прославив всю Україну в галузі спорту. Він здобув у своєму житті дуже багато перемог,проте,не зміг виграти головної битви. Війни з долею. Так. Його поклала на ліжко страшна хвороба,проте,він не опустив перед нею руки. Так само не опустили руки сотні волонтерів. Це молоді хлопці та дівчата,літні та старші люди. Вони проникли ся духом боротьби за життя переможця. Кожен з них,точно не має купу грошей чи впливових зв*язків,проте,вони не шкодують ні своїх накопичень ні вільного часу на те,щоб до цій людині. Їх піклування та до дуть від щирого серця,тому що забувши про всі свої плани та перспективи,вони йдуть в центр збирати кошти.Вони всі разом борються за життя одного героя.
То ж чому прості люди здатні на до переживання? Чому ті хто,живе на мінімальну зарплату чи пенсію,віддають її на до ншим? А ті,хто має в сей час тисячі гривень,просто проходять мимо ящичків,в яких лежать сотні діагнозів,сотні людських життів? На мою думку,кожен впливовий посадовець має задуматись і переосмислити власні дії. Невже десята по кількості машина,може коштувати дорожче десятка людських життів? Хіба Вам не буде приємно,почути величезне від людини,яку власне ви врятували від неминучої смерті?