Зробити синтаксичний розбір учитель попросив учнів віднести книги до бібліотеки

Учитель (імен.)попросив (дієсл.)учнів(додаток)віднести(дієсл.)книги(імен.)до бібліотеки(обстав.)

Хотинська фортеця — це фортеця XIII–XVIII століть, що тепер є Державним історико-архітектурним заповідником. Розташована вона у старовинному буковинському місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. «Хотинська фортеця» входить до рейтингу «Сім чудес України». Свій початок фортеця бере від дерев’яного форту, зведеного Володимиром Великим ще у 10 столітті.  

Багато хто впродовж сторіч хотів захопити Хотинську землю - і молдавські князі, і польських королі, і турецькі султани. Тому за наказом короля Данила Галицького було побудовано кам’яну Хотинську фортецю. Протягом століть  Хотинська фортеця знала і часи розквіту, і занепаду, але кожного разу відновлювалась наче міфічний птах Фенікс. Фортеця бачила і несчисленні полчища вояків з Османської імперії, і вояків князя Дмитра Вишневецького (славетного Байди) та Петра Дорошенка. Двічі у Хотин входили війська Богдана Хмельницького під час Визвольної війни  проти польської шляхти.  

Хотинська фортеця прославилася і тим, що під її стінами у вересні – жовтні 1621 р. величезна армія (240–300 тисяч воїнів) султана Османа II зазнала поразки від об’єднаного козацько-польського війська. Ця перемога зупинила експансію яничар у Західну Європу.

Безліч кривавих битв проходили під стінами Хотинського замку. Коли у 1739 році Хотинську фортецю взяли війська Російської імперії, Михайло Ломоносов написав «Оду про взяття Хотина».

У 1826 р. місто Хотину отримав герб, де зображена срібна фортеця з трьома баштами на золотому полі, над ним хрест-навхрест – дві шаблі лезами вниз, а зверху – срібний хрест.

Навіть ті, хто ніколи не бував у Хотині, безумовно бачив Хотинську фортецю, бо саме там знято багато художніх фільмів на історічні теми. Серед них: «Захар Беркут», «Три мушкетери», «Гадюка», «Стріли Робін Гуда», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Запорозька Січ».

. Головна думка: Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. 2. Кидати - упустити, зронити. 3. Хлопчику, гляди, ти ж на вулицю гуляти з хлібом не іди! Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. (Звертання виділяються комами) 4. Дасть (що зробить?); гляди, не іди (що роби?); гуляти (що робити?); упустиш, стопчеш (що зробиш?); вклали, не спочили, недоспали (що зробили?); не кривди, не зрони (що роби?) Не з дієсловами пишеться окремо, крім випадків, коли слово не вживається без не, коли є префікс недо- - недоспали.