Текст на тему украiна наша батькiвщина. будь ласка, 10 .

Україна — моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українець.В Україні я народився, зростаю, навчаюся, звідси мій рід. Я люблю її мальовничі простори, лани, поля, ріки, ліси і гори…

Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи.

Вам доводилось стояти на верхівці муру Хотинської фортеці на Дністріі? Її висота сягає сорока метрів, товщина стін п’яти. Це велична споруда, одна з пам’ яток архітектури. Відчуваєш подих століть, торкаєшся не просто теплого каменю, а нашої історії.

А ви підіймались на гору Говерлу в Карпатах? Це найвища точка України. Як приємно стояти відчуваючи свист вітру у вухах, а пегед очима скільки бачить око — величні гори.

А в сорочинцях були, де все як у Гоголя… Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.

А петриківський розпис бачили? Він зберігся ще з сімнадцятого століття, Розвивається в наш час і відомий в усьому світі. Я був у селі Петриківка і бачив ,як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки — це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.

Кожна робота неповторна, за нею стоїть автор, у нього свій стиль письма. Тому свої роботи майстер побачить серед тисяч екземплярів, а підробки всі інші.

Я люблю наші українські витвори мистецтва, наші українські пісні і приказки , мудрі казки, твори видатних письменників,бо я українець.

Якщо хтось не іменує себе українцем — це його шлях і вибір, виховання.

Я хочу бачити свою країну квітучою, де кожна людина відчуває себе щасливою.

 А чи знаєте ви, що таке мистецтво? Прочитавши цей твір, можливо, ви зрозумієте.   Хочу почати свою розповідь з того, що жив на світі один творець. Звали його Федором Манайло. Народився він у тисяча дев'ятсот десятому році та помер у тисяча дев'ятсот  сімдесят восьмому році. Федір побачив світ на Закарпатті. Він - народний художник України. Картини митця - це мальовнича візитна картка рідних Карпат з їхніми піднебесними вершинами, зі своєрідним укладом життя і побуту, звичаїв, фольклору. Але щось я вже відійшов від теми. Давайте краще у ваших уявах відображу одну з його картин. Вона має милозвучну назву "Золота осінь".   На картині зображено осінній пейзаж. Десь перед лісом видніються будиночки, десь річечка протікає тоненьким струмочком. Вся земля вкрита золотим листям. Мабуть цар Мідас був би у захваті від такої кількості золота.Також ми бачимо на картині, що погода не дуже весела. Ось-ось розпочнеться дощик. На задньому плані митець відобразив гори Карпати. Художник використав такі кольори, в яких не зовсім зрозуміло настрій, який Федір Манайло хотів передати. Чи це весела картина, чи сумна... У нашої неньки України сила-силенна таких живописних куточків природи, один з яких ми бачимо на данному творінні митця.   Коли я дивлюсь на цю картину, мені дуже хочеться потрапити у це саме місце і насолодитись приємними враженнями від спілкування з природою.

  Федір Манайло, автор картини "Золота осінь", - народний художник України. Народися і жив на Закарпатті. Картини митця - це мальовнича візитна картка Карпат. 
  На цій картині зображена осінь. На пожовклій траві стоять сільські хатинки. На сонних берегах височіють білокорі берізки з золотавими кронами. Ліворуч - дерева вогненно-червоні, а праворуч ще зелені. Неподалік протікає тиха річка. Позаду стоїть гора. Вона не мов зливається з небом. Така погода дає відчуття спокою. Хочеться просто милуватися краєвидом з картини гати за красою життя.