Сложите план к тексту на завтро однажды я вышел прогуляться до центрального рынка. вдруг начался сильный дождь. я был в новой школьной форме, но не взял с собой зонтики. чтобы не промокнуть, я спрятался под высоким дубом. там я стоял и ждал, когда закончится дождь. я надеялся, что он закончится также быстро, как и начался, но он, наоборот, становился все сильнее. и вот, наконец, он прекратился, и я подумал, что могу идти. я сделал два шага вперед, но что-то заставило меня остановиться. я посмотрел направо и упал в обморок - такого я еще не видел. я заметил желтый шар, медленно летела в мою сторону, ярко светилась и потрескивала. "шаровая молния", - подумал я и пошел быстрее. молния двинулась за мной, я схватил камня и бросил в шаровую молнию. но ничего не произошло. камень пролетел сквозь нее, как сквозь облако, а молния продолжала приближаться ко мне. я побежал, меняя направление, но это не - молния продолжала приближаться. наконец я догадался остановиться. молния тоже остановилась. так я простоял минут пять. вдруг раздался взрыв огромной силы, и меня отбросило на землю, в траву. молния исчезла. когда я рассказываю эту , мне никто не верит. "с ума сошел мальчик", - говорят все, только иван иванович, учитель , слушает меня с интересом, требует все новых подробностей. но я мало что могу добавить.

1)Начало дождя.
2)Попытки избавится от шаровой молнии.
3)Исчезновение молнии

У творі Оксани Іваненко "Друкар книжок небачених" йдеться про життя Івана Федорова, друкаря "книжок перед тим небачених", як було потім написано на його могильній плиті. 

Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.

Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.

Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року  Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"

У творі Оксани Іваненко "Друкар книжок небачених" йдеться про життя Івана Федорова, друкаря "книжок перед тим небачених", як було потім написано на його могильній плиті. 

Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.

Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.

Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року  Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"