Нужно 15 предложений по укр. мове про весну

     Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.

Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Місто Київ мене зачарувало. Потрапивши сюда, я ніби побував десь за кордоном. Я цілими днями відвідував визначні місця цього міста, знайомився в людьми, куштував київську кухню. Люди в Києві незвичайні. Вони ласкаві та привітні, завжди до якщо в тебе

є якась проблема або якесь питання. Я познайомився з дуже крутою компанією художників в Києві. Ці люди мене ніби зачарували. Я днями з ними розмовляю, і кожен раз я беру для себе щось нове.

У Києві я відвідав багато музеїв, визначиних місць. Але найбільше мене зачарували Золоті ворота та вулиця Хрещатик. В середині Золотих воріт просто чарівно. Я оглядав стіни, дивився через маленькі віконця, виходив на балкони цих воріт, і я відчував себе рицарем який захищає своє рідне місто! На вулиці Хрещатик, за цей період перебування в Києві, я не раз прогулювався. Вдень тут красиво, а вночі по особливому красиво. Так як тут горять фонарі, як музики грають на своїх інструментах, як люди танцюють.. Здається що такого більше ніде немає