5реченнь з 1 дієвідміною (-оро- -оло-) і 5 речень з другою

1.Вони говорять на уроці.
2.Марійка і Дениско біжать на випередки.
3.Люди летять у літаку.
4.Вони сидять і дивляться на мене.
5Брати їдять разом за столом.

#1 Я зроблю те, що можу.
#2. Печу сьогодні смачні пироги!
#3. Ти все зумієш

Ще нещодавно важкі краплі теплого дощу падали на землю. напували трави, дерева та квіти. а вже виглянуло лагідне сонечко. одинокі перехожі парасольки. висихають калюжі. діти з радістю знову вибігають на подвір’я. 

    ось таким є короткий та добрий літній дощ.

    осінній дощ тривалий   та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість. 

    осінні дні наповнені дощами.

      літній дощ. 

    ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко. 

    а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле.   напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день. 

    після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.

Ми часто чуємо це слово «відповідальність», але не завжди розуміємо його значення. Нам кажуть батьки і вчителі: «Будьте відповідальними!», та для чого? Чому ми маємо такими бути?..Як на мене, відповідальність – це ознака того, що ти доросла людина. Доросла не в значенні віку, а в значенні сформованості особистості. Відповідальність починається з малого і прививають її нам, звичайно ж, батьки. Спочатку вони привчають нас виконувати домашні завдання, адже це наш перший обов’язок. Саме від цього залежать наші успіхи в навчанні, наша подальша освіта та, врешті-решт, вибір професії… Часто ми ігноруємо цей обов’язок, і це примушує батьків сумніватися у тому, що ми вже достатньо дорослі. Тому не слід дивуватися, що вони нас такими не вважають!Відповідальність навіть у нашому віці потрібна скрізь. І, на мою думку, перш за все вона полягає у тому як ми дотримуємося своїх обіцянок. Сказати: «Звичайно, я це зроблю!» дуже легко. Зробити ж буває набагато складніше. Скільки невиконаних обіцянок у кожного з нас! Обіцянок прибрати у квартирі, прийти вчасно додому, виправити оцінки… Саме з виконання обіцянок