Стаття на морально-етичну тему: ми діти 21 століття

Как часто вы слышите: «Что за молодежь пошла», «А вот в наше время…», «Сейчас дети не такие уже…»? Лично я практически каждый день сталкиваюсь с людьми, которые говорят такое. Лишь только недавно я начала задумываться над их словами. Сама, будучи всего лишь восемнадцатилетней девушкой, я поминаю интересы нынешнего поколения. В основном это интернет. В наше время без него никуда: общение, учеба и даже работа – это и многое другое, чем мы можем заминаться в интернете.
Но, глядя на тех, кто значительно младше меня, я поминаю, что положение ухудшается.
Ежедневно в своей школе я вижу пятиклассниц и пятиклассников, которые не отрываются от своих телефонов, планшетов и прочих гаджетов. Вместо того, чтобы бегать по коридорам школы, как мы делали в свое время, они общаются, играют, слушаю музыку.
Интересы детей поменялись коренным образом. И я думаю, что это довольно-таки печально. Ведь дети, должны оставаться детьми, играть, бегать, прыгать, веселиться, а не взрослеть раньше времени.
Печально наблюдать, как детство – веселая, радостная пора счастья и беззаботности, превращается во время «взрослых» детей, которых интересует только общение. Все они считают себя взрослыми, серьезными и с презрением смотрят на младшеклассников.
Я не понимаю, отчего это происходит. Почему дети перестают быть детьми? С одной стороны, конечно, научно-технический прогресс набирает силы, повсюду гаджеты, облегчающие жизнь человека. Но с другой стороны, дети перестают играть на улицах, вместо этого они заняты онлайн играми, перестают нормально общаться со сверстниками: живое общение заменил интернет.
Печально на все это смотреть, терять детские восхищенные взгляды от катания на горке и видеть, как дети увлечены интернетом и прочими средствами. Что будет дальше, пока неизвестно, но одно ясно точно — прежнее детство уже не вернуть!

Порівняйте:
Він повернув убік. — Ударив у бік.
Спочатку це не було ясно. — З початку роз­мо­ви вони зрозуміли вашу думку.
Прочитай вірш напам’ять. — На пам’ять він по­да­ру­вав мені книжку.
Всередині щось дуже заболіло. — Це правило шукай в середині розділу.
Зауважую вам востаннє. — Вони постукали в остан­нє вікно.
Ми чуємо це вперше. — Зайдемо в перше село.
У нас чимало є досягнень. — Чи мало вам до­по­ма­га­ли?
Ми теж виступали на зборах. — Він говорив те ж, що і я.
Якось воно уже буде. — Як ось і Марко на по­ріг.

 

Вітька + Галя або повість про перше кохання” аналіз твору Валентина Чемериса викладено в цій статті.

“Вітька+Галя” аналіз Жанр – автобіографічна гумористична повість Тема: розповідь про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Ідея — поетизація щирості й неповторності перших юнацьких почуттів. Распродажа остатков со склада. Головні герої: Вітька Горобець, Федько Котигорошко, Галя Козачок, Петро Білий Проблематика: Дружби (Вітька-Федько) Кохання (Вітька-Галя) Зради (Вітька-Петро) Композиція та сюжет “Вітька + Галя” «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин: перша називається «Дуель», друга — «Голуба куниця». За жанром кожна з них — це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. Тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору. У розділі «Дуель» автор майстерно розташовує елементи сюжету. Події починаються надвечір 24 липня 1964 р., а завершуються наступного дня, 25 липня, хоч насправді охоплюють значно триваліший проміжок часу. Автор починає з епізоду, найближчого до кульмінації: наступного дня головний герой Вітька Горобець битиметься на дуелі. З ким? Чому? Навіщо у XX ст. з’ясовувати стосунки в такій застарілій формі? Ці та інші питання відразу виникають у читача і спрямовують його увагу на пошук відповідей. І поки сам дуелянт спить, автор, як у кіно, починає «відмотувати» назад стрічку подій, щоб пояснити причини дуелі. І тільки після того, як вони з’ясовані, події починають розгортатися послідовно без часових «розривів». Композиція: експозиція — розповідь про дружбу в дитинстві Віті з Галею та їхні пригоди; зав’язка — Вігя зізнається своєму другу Федькові у закоханості до Галі Козачок. Для нього самого це почуття стало несподіваним. Друзі вирішують, що Вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях.