Правила голосни приголосни. 3 класс

Звуки в українській мові поділяються на голосні й приголосні.

Голосні звуки – звуки, які утворюються тільки за до голосу. При вимові голосних звуків повітря вільно виходить через ротову порожнину, не зустрічаючи перешкод.
Голосних звуків у нашій мові 6. А а, Е е, И и, І і, О о, У у. 

Учу я звуки голосні
Чому так весело мені?
Бо вчу я звуки голосні.
Їх рівно шість. Я всі назву:
А, І та Е, О, И та У.
І. Січовик

А на письмі ці голосні звуки позначаються 10 буквами:
А а, Е є, Є є, И и, І і, Ї ї, О о, У у, Ю ю, Я я.

Учу я звуки голосні
Букви Є є, Ю ю, Я я на початку слова, складу або після голосного та апострофа позначають два звуки: [йе], [йу], [йа].

Букви Я, Ю, Є, що стоять після приголосного звука, позначають звук [а],  [у], [е]  і м’якість попереднього приголосного звука.

Буква І позначає звук [і] і м’якість попереднього приголосного звука.
Буква Ї завжди позначає два звуки [йі].

Голосні звуки утворюють склад. Скільки в слові  голосних звуків, стільки в ньому складів.

Приголосні звуки – звуки, які утворюються за до голосу та шуму. При вимові приголосних звуків на шляху потоку повітря виникають перешкоди, що чинять органи мовлення.
Приголосних звуків в українській мові — 22.
Б б, В в, Г г, Ґ ґ, Д д, Ж ж, 3 з, Й й, К к, Л л, М м, Н н, П п, Р р, С с, Т т, Ф ф, X х, Ц ц, Ч ч, Ш ш, Щ щ.
На відміну від голосних звуків, приголосні не утворюють склад.

Приголосні вимовляються дзвінко й глухо. Тому вони поділяються на дзвінкі й глухі.
Приголосні звуки, які вимовляються з участю голосу і шуму, називаються дзвінкими. 
Дзвінкі звуки такі: [б], [в], [г], [ґ], [дж], [ж], [з], [й], [л], [м], [н], [р], [д], [дз]

Приголосні звуки, які вимовляються тільки за участю шуму, називають глухими звуками.
Глухі звуки такі: [п], [т], [ш],  [с], [х],  [к],  [ч], [ц], [ф], [щ]

Дзвінки і глухі приголосні звуки утворюють пари:
Дзвінкі: [б] [д] [з] [ж] [дж] [дз] [г] [ґ]
Глухі:    [п] [т] [с] [ш]  [ч]   [ц]  [х] [к]

Приголосні звуки бувають тверді і м’які.
М’якість приголосних звуків на письмі позначається буквами: ь, я, ю, є, і.
Завжди м’який звук [й’]

 

Ми володіємо прекрасним дарунком - здатністю розмовляти, потрібно правильно їм користуватись.Стримувати свого язика потрібно в першу чергу тому, що слова мають велику силу.Наші слова мають владу ранити чи зціляти .Бездумні слова, сказані поспішно, завдають глибоких душевних ран і руйнують стосунки .Обдумані слова людини, лікують зранене серце і відновлюють стосунки.Розуміючи, яку силу мають слова, ми, безумовно, хочемо говорити так, щоб лікувати інших, а не ранити.Попри всі наші старання ми не зможемо повністю контролювати свій язик. Образивши людину словами ми повинні щиро перед не вибачитись.

                      Найкраще місце на землі - моя Україна
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.