7фразеологізмів з неозначеними та заперечними займенниками) ☺

Заперечні: Свого горба ніхто не бачить. Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться - усяк дивиться

1. Хлопчик спав, коли прийшов лікар.
2. Зламаною рукою був оглянутий лікарем.
 4. Призначивши Ліки, лікар пішов.
5. Ліки, призначені лікарем був гіркими.
6. Сукня придбана в універмазі була дуже красивою.
7. Із голкою завжди ви повинні бути обережні, щоб не вколоти палець.
 8. Переходячи вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а потім праворуч.
 9. Люди дивляться виступ в аудиторії.
10. Будучи дуже хворою, вона не могла ходити в школу.
11. Перші промені сонця освітлювали вершину пагорба.
 12. В дерево вдарила блискавка, стало все чорним та голим.
13. Він був дуже зайтятим, тому відклав свою поїздку.
 17. Спустившись з гори, вони почули, як чоловік кличе на до
18. Розпашілий і збуджений, хлопчик прибіг до матері.
19. Він стояв гаючи за людьми, які йшли по вулиці, й кричали і махали руками.

Мова- це душа народу.Якщо забувається мова, то народ який користувався нею, зникає. Але не фізично, а морально.Українська мова- одна з найкрасивіших і наймилозвучніших мов світу. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись протягом багатьох століть.І, як дорогий алмаз, засяяла на устах кожного українця в умовах незалежності.Мова- скарбниця духовності народу, основа культури нації. Це найбільший її скарб.Народна мудрість каже: "Рідна мова дорога людині, як саме життя". У мові - уся доля нашого народу.У ній заховані всі наші думки. сподівання , мрії про прекрасне, а особливо прагнення до волі.Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях.Мову простого українського народу передав нам у спадок Г.Сковорода, вдосконалив її І.Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар-Т.Шевченко.Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Тож збережімо силу і красу нашого українського слова, бо мова-скарбниця духовності народу.