Зробити повний синтаксичний розбір речення: все своє сіроманче життя він водив зграю.

Все своє Сіроманче життя він водив зграю.
Він - підмет
Водив - присудок
Життя - додаток
Сіроманче - означення
Своє - додаток
все - -·-·-·-·-·

Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.

Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».

Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.

Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :

Добре жить

Тому, чия душа і дума

Добро навчилася творить.

Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.

Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.

Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !

Объяснение:

Вроді так,чим могла тим і до .

Через деякий час хлопці приступили до роботи. Василь Іванович дещо їм пояснював, давав якісь поради. Дорогою до школи я ні з ким не зустрівся. Хотів багато, та залишився ні з чим. Я ніскільки не жалію, що так трапилося. Вона не шукала нічий підтримки, ні на кого не розраховувала. Петрик і Сашко виконували любу роботу: забивали цв'яхи, фарбували, приберали сміття. Якби раніше хто

-небудь сказав хлопцям, що вони отримають задоволення від цієї роботи, хлопці неповірили б, а так відчули не абияку радість, коли побачили результат своєї праці.