Твір розповідь про ліс легені планети

Ліс – це надзвичайне і таємниче місце. Справжній природній шедевр. Могутність і велич дерев, різноманітність трав, ягід та звірів, манить на прогулянку. Відразу відчувається неперевершена свіжість та легкість повітря від якого паморочиться голова. Чудовий варіант для відпочину від важких буднів, стресів, проблем та депресій. Дуже корисно відвідувати сосновий ліс. В ньому особливо лікувальне повітря.
Кожна людина потрапляючи сюди- тим самим потрапляє в певну пригоду. Тут невідомо що трапиться на шляху. Можна побачити різних звірів, літом назбирати ягід, осінню грибів. Ліс прекрасний в кожну пору року. Влітку ліс багатий плодами, насичений кольорами, рятує від спеки. Восени все міняється і заворожує. Навколо все немов міняє одяг, міняючи зелене вбрання на жовтогаряче та багряне. Неймовірно красиво гати як земля вкриваяться осиплим листям. Взимку ліс схожий на крижаний замок. Немов потрапляєш в інший казковий світ. Дерева присипані снігом, іскряться від покритого ними інію. А земля немов окутана в теплу білосніжну ковдру. І як прекрасно гати коли це все пробуджується на весні. Рослини прорізаються крізь землю, де-не-де ще з залишками снігу.

Тварини просинаються від довгої зимової сплячки. На деревах утворюються бруньки, з яких згодом появляться листя і плоди. Там де не втручалась людина, все що створенно самою лише природує просто перехоплює подих. Водночас загадковий і небезпечний. Застерігає не торкатись невідомих рослин та ягід, аби не зашкодити свому здоров’ю. На шляху можуть траплятись справжні жителі та охоронці лісу. Самому слід бути дуже обачним щоби не потрапити в біду та не заблукати.

Так звичайно я так і думав точно так

Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.

Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.

Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.

Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом – марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили. Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя. Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.