Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. відокремленими називають: а) члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й викону-ють однакові синтаксичні функції; б) другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення; в) слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, що до них звертається мовець; г) слова або сполучення слів, якими мовець виражає ставлення до того, про що він повідомляє. 2. відокремлюються: а) лише присудки; в) лише обставини; б) лише підмети; г) лише другорядні члени речення, 3. виділіть речення з відокремленим членом. а) всі зійшлися: і хлопці, й дівчата - під крилом голубим тишини (в. сосюра б) весняне сонце заливало золотом ліс та садки (/. нечуй-левицький). в) мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (м. коцюбинський). г) гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша (п. грабовський). 4. укажіть речення з відокремленим означенням. а) звернувши на шлях, коні починають чогось косо дивитись убік, до ліска (в. винниченко). б) у саду вже снують по доріжках, усипаних піском, поодинокі пари (м. івченко). в) мене до тебе принесе з паперу зроблений літак (д. павличко). г) на його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (панас мирний). 5. виділіть речення, у якому відокремлене означення стосується особового займен¬ника. а) над головами простиралося небо, повне загадкових світів (петро панч). б) а на серці стоїть тиха, світла радість, навіяна пахощами молодої трави (м. івченко). в) її вражала розкішна картина осінньої природи, обсипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (м. коцюбинський). г) квітчайтесь юністю. вона, завзята, усі квітки земні перевершить (м. рильський). 6. укажіть речення, у якому відокремлені означення виражені дієприкметни-ковим зворотом. а) в імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці (м. коцюбинський). б) зачаровані подорожні сиділи й мовчали (м. коцюбинський). в) оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (петро панч). г) а он старе монастирище, колись козацькеє село (т. шевченко). 7. виділіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного сло¬ва, перед яким уже є означення. а) то червоніли пов'язані квітчастими хустками голови сапальниць (м. коцюбинський). б) густими ковтунами звисають темно-руді, безнадійно пригнічуючі хмари (м. івченко). в) гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив'яним небом (м. коцюбинський). г) розпечене повітря пашіло (м. коцюбинський). 8. укажіть речення з відокремленою прикладкою. а) іван стояв заквітчаний, як гільце на купала (м. коцюбинський). б) якась маленька дівчинка, у сірій старенькій одежі й у великих чоботях, спинилася над струмком (м. івченко). в) палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтися до щоденної важкої праці (м. коцюбинський). г) лише один павло степанович, дійсний джентльмен, поздоровкався й урочисто поправив пенсне (м. івченко). 9. виділіть речення з відокремленим додатком. а) орися якийсь час дивилася вслід йому, вражена й збентежена (м. івченко). б) за винятком баби оришки, малий чіпка нікого не любив (панас мирний). в) у глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої ростуть три могутні дуби (т. шевченко). г) він застав у хаті софію, першу сестру мотрину, ще не стару, жінку (м. коцюбинський). 10. укажіть речення з відокремленою обставиною. а) ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (о. донченко). б) синоніми, тобто слова, близькі за значенням, використовують не лише в художніх творах (3 підручника). в) смородина, залежно від ґрунту та природних умов, може давати добрі врожаї протягом багатьох років (3 газети). г) крім вогневої брянського, тут розмістився командний пункт батальйону… (о. гончар). 11. переписати, розставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір речення. (2 ) луги струшуючи срібну росу розлягалися співами своїх соловейків.
Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словахвиникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовують спрощення у групах приголосних.
У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т):
Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щастя — щасливий.
Спрощення відбувається і у вимові, і на письмі.
Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли¬вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників іншомовного походження {баластний, контрастний та інші).
У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові.
1. Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у
яких відбувається спрощення.
1. Бережи честь змолоду. 2. Проїзд вантажного транспорту цією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднімає, а погана — в землю вганяє. 4. Радості багато, зате толку мало. 5. Виїзд сплануєш — часу не змарнуєш.
2. З утвореними словами складіть словосполучення.
1. Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення.
З трьома словами складіть речення.
2. Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в
групах приголосних».
Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви.
1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога. 2. Хата без господині — день без со..нця. 3. По парі пізнати, чим сер..це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще піз..но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ.
Народна творчість
Випишіть слова з орфограмами «Ненаголопіені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних».
Жаліслива жаба
Край берега під пнем,
Замаскувавшись куширем,
Ловила жаба мух. Одну таки спіймала.
Глипнула: «Мало, — каже, — мало.
Якби це птах який тут приземливсь —
Дивись,
Якраз би на вечерю й стало».
Лелека ніби чув, спустивсь.
Як Жаба вгледіла — отетеріла.
(Зеленою була — ще більш позеленіла).
Під воду шмиг! Ну подругам казать:
«Оце Лелеку з'їсти я хотіла,
Та, бачу, так злякавсь — я й ла:
Нащо сердешну пташку зобижать!..»