Чому в червні не можна шумити в лісі. 10-20 реченнь

Початок літа – це період, коли ожила природа пахне і цвіте на повну силу і у багатьох городян, та й у сільських мешканців теж, виникає непереборне бажання зібратися компанією друзів або родичів, з шашличками та іншими атрибутами чудового відпочинку, і «посидіти »на природі, відчути себе з нею єдиним цілим. Це добре і не засуджується, але: до того часу, поки ви нікому не заважаєте. Відпочиваючим в гаю друзям, треба пам’ятати про чітку відповідь на питання, що звучить в заголовку статті: чому не можна шуміти в лісі.Проблема навіть не в тому, що ще з дитинства мами, тата, вихователі, вчителі намагалися виростити з нас цивілізованих людей, які не втрачають самовладання в будь-яких ситуаціях (навіть на пікніку!), Справа в тому, що раптовим гамором ми можемо принести шкоду тим , хто проживає в зеленій частіше, а не приїхав туди відпочивати.

вроде вот это

Объяснение:

Найперші сліди людських поселень на Україні сягають за 150 тис. років. Мандруючи до берегів Чорного моря через Кавказ і, ймовірно, Балкани, перші поселенці все ще зберігали ознаки примітивного походження. Вони мали незначного об'єму мозок, низький лоб, масивні щелепи та великі зуби. Зате ходили випроставшись, а їхні надзвичайно вправні руки вже цілком сформувалися. Близько 40 тис. років до н. е. в середині останнього льодовикового періоду з'явився кроманьйонець (або гомо сапієнс) — особина, від якої походить сучасна людина. Вона була порівняно високою на зріст, прямоходячою, із значно розвинутими розумовими можливостями. Пристосовуючись до холодного суворого клімату, до труднощів у добуванні поживи, ці люди, що жили з мисливства та збирання плодів, винайшли небачене розмаїття технічних нововведень, таких як зброя і знаряддя з кременю, риболовні гачки, гарпуни, житла із шкур та кісток.

Односкладними називаються речення з одним головним членом ( наявний або підмет або присудок).

Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником.

Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.

Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.

Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового

Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу.

Головний член таких речень, як правило, виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового

Узагальнено-особовими називаються речення, у яких головний член виражає дію, яка стосується будь-якої (узагальненої) особи. Головний член у цих реченнях виражається дієсловом найчастіше у формі 2 особи однини й множини. Хоча рідше в значенні узагальненості можуть вживатися й деякі інші форми дієслова (1 особа однини й множини, минулий час, 3 особа множини).

Неозначено-особовими називають речення, головний член яких виражений дієсловом у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного

Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізовані незалежно від них.

Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка.

РЕЧЕННЯ:

1. Йду поміж людей (означено-особове; наявний лише присудок йду)

2. На другий день тільки про повінь і говорили (неозначено особове; наявний лише присудок говорили)

3. З поля тягне холодком (безособове; наявний лише присудок тягне)

4. Лежачого не б'ють ( узагальнено-особові; присудок не б'ють)

5. Океан чистоти і сяйва (називне; підмет океан)