Діалог (на 1 сторінку) на тему "у незнайомому місті"

Вибачте будь ласка, що я вас відволікаю, але не могли б ви підказати мені дорогу. Я в цьому місті вперше і здається заблукала. 
- Куди вам потрібно пройти?
- Для початку я б хотіла знайти квартиру, а потім роботу. 
- У вас вже є точна адреса чи ви тільки шукаєте? 
- Шукаю. А ви не знаєте де поблизу є якісь квартири, які здають?
- Не потрібно нічого шукати, я знаю людину,яка здає квартири.
- Пробачте за таке запитання...але вона ця ваша людина..
- Ви хочете запитати чи надійна вона? Так, я її дуже добре знаю. Це моя колишня однокласниця і найкраща подружка. До речі мене звуть Сергієм.
- Мене Іриною. Ходімо?
- А ви що вмієте робити?
- До чого це ви? 
- Ви говорили, що роботу шукаєте.
- А у вас є що запропонувати? Я за професією дизайнер, але непогано малюю, готую. Є стаж няньки. 
- Няньки нам не потрібні, а ось художників нам не вистачає. Забув вам розповісти, що ми з мамою маємо свою проектно-будівельну компанію. То як вам моя пропозиція?
- А у мене є вибір? Звичайно, я згідна. Ви мене дуже врятували. Дякую вам.
- Будь ласка. 

Н.в.шістесят кулькових авторучок,вісімдесят їстівних грибів,вісімдесят гравців збірної
Р.в. шістдесяти кулькових авторучок,вісімдесяти їстівних грибів,вісімдесяти гравців збірної
Д.в. шістдесятьом кульковим ручкам,вісімдесятьом їстівним грибам,вісімдесятьом гравцям збірної
З.в. шістдесяти кулькових авторучок,вісімдесяти їстівних грибів,вісімдесяти гравців збірної (вибач але тут я не впевнена)
О.в. шістдесятьма кульковими авторучками,вісімдесятьма їстівними грибами,вісімдесятьма гравцями збірної
М.в.на шістдесятьох кулькових авторучках,на вісімдесятьох їстівних грибах,на вісімдесятьох гравців збіроної

Моя бабуся

Навколо мене багато добрих, приємних людей. Але мені хочеться, щоб увесь світ дізнався про мою бабусю.
Вона ще дуже молода, особливо молоді її очі. Ніхто так не вміє голубити, пригортати мене до себе, як вона.
Коли я хворію, бабця розрадить, і підтримає. Як я люблю слухати, коли вона каже, що я - її найкраще онучатко. Вона часто повторює: "Недарма в народі кажуть, що справжні діти - це онуки!"
А які моя бабусенька казочки знає! В жодній книжці таких не знайдеш!..
У неї добрі ласкаві очі. Я люблю, коли вона примружує їх та загадково посміхається. Це означає, що вона готує мені якийсь сюрприз.
Щодня я молю Бога, аби моя бабуся жила вічно. Доки живуть наші бабусеньки, доти ми - їх онучата...