Кожна людина, як на мене, має бажання бути успішною і щасливою. І це природньо прагнути до кращого, проте мало хто до кінця розуміє, що для цього потрібно. Тож, хто такі «успішні» люди і що взагалі означає це привабливе слово «успіх»?
Існує безліч книжок, статей, розповідей на цю тему, проте у жодному з джерел немає чіткої інструкції про те, як все-таки мати успіх. Нам щодня нав’язують однотипні образи людей, що досягли здобутків у різних сферах. Це люди здебільшого популярні та відомі, ті, якими надихаєшся і ті, які згодом стають «ідеалами».
Якщо попрохати будь-яку людину назвати найуспішніших людей 21 століття, то найбільший відсоток відповідей становитимуть сучасні співаки, актори, хореографи, телеведучі, відомі бізнесмени, політики. Тобто ті особи, яких ми бачимо по телевізору, в інтернеті, на постерах, про яких чуємо із уст інших людей, по радіо тощо. Престижна високооплачувана професія, дорогий автомобіль, вишуканий одяг від найвідоміших брендів, голлівудська посмішка, ідеальне обличчя і фігура – це стандарти суспільства щодо найуспішних людей. Але, як на мене, у кожного – свій успіх, і зовсім необов’язково мати мету стати такими ж, як і ті ідеальні люди з екранів телевізорів, за життям яких ми гаємо кожного дня. Потрібно рухатися саме до своєї цілі, а не до нав’язаного кимось образу.
Віра в себе і свої можливості, щоденна праця над собою, самоудосконалення, надія на краще, любов до того, чим займаєшся приведе будь-кого до бурхливого тріумфу. Перш за все, успіх – це не кінцева мета, це постійний процес. Це сукупність деяких ознак, які приносять у наше життя приємні емоції і щастя. То виходить, що успіх – це і є щастя? Недарма ж я на початку написала, що «кожна людина хоче бути успішною і щасливою». Але ж не всі успішні люди є щасливими в житті. Я вважаю, що щастя і успіх – це нерозривні і взаємодоповнюючі поняття, тоді потрібно розглядати їх разом. Щастя у кожного своє, тоді і успіх буде індивідуальний. Для когось – це успішна кар’єра, велика заробітна плата, власний будинок й інші матеріальні блага, а для когось – щаслива і велика родина, у якій кожен один одного підтримує і допомагає. Для всіх поняття «успішне життя» різне, але варто пам’ятати і розуміти, що людина сама кує своє щастя і тільки від неї залежить все її майбутнє, адже вона сама безпосередньо бере в цьому процесі участь.
Отже, для себе я виділила декілька найважливіших порад, щоб досягти успіху і стати щасливим. По-перше, робіть те, що вам справді по душі, адже без власного задоволення нічого доброго не вийде. По-друге, багато працюйте над собою і практикуйтесь у своїй справі. Робіть те, що ви вважаєте правильним і не звертайте увагу на злостивців. Не приймайте близько до серця критику інших людей і будьте серйозними. Шукайте нові ідеї, а також важливо заручитися підтримкою. Адже коли поруч є хтось, хто вірить у вас більше, ніж ви самі, у вас точно все вийде.
ответ:Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати…
Війна … Скільки вона наробила горя, скільки життів забрала в небуття, скільки страждань змусила винести? Але наші люди, наші ветерани, колишні воїни – все винесли, все витерпіли. Що їм довелося перенести? І холод, і голод, і злидні, і страх. Вони мужньо пройшли цей етап в історії, ніколи не опускаючи очей, ніколи не падаючи духом. Але як будь-яка війна залишає великий слід в історії нашої країни, так і в пім яті кожної людини.
Объяснение: незнаю то или не то но хоть что то
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Придумайте твір розповідь на тему "розповідь маленького жолудя" только есть одна заморочка нужно его придумать с разными местоимениями надо 30 ))
ПРИГОДИ ЖОЛУДЯ В КРАЇНІ ВАД
Повість-казка
На самій верхівці Дуба звив собі гніздо Грак, трохи нижче—Голуб. У кількох дуплах жили три брати Шпаки. Під найбільшою гілкою зліпила собі глиняне гніздечко Латівка, обіч неї, в щілинці, хазяйнував Горобець. А під найширшим листком нидів Слимак.
Так вони й жили: навесні щебетали-воркували, цвірінькали, вигравали, влітку викохували дітей, а восени хто линув до теплих країв, а хто й бідував усю зиму в холодному дуплі. Звик старий до своїх мешканців, заприязнився з ними і вже не уявляв собі іншого життя.
Та ось однієї весни на наймолодшій гілці, якій нараховували триста тридцять років, з'явилась квіточка, а потім і Жолудь. Дуб наче розуму позбувся, день і ніч очей не змикав заради сина. Прикривав його своїм листям від дощу, спеки, рятував від мошкари та мух. А Жолудь ріс, наносі і її й живильними соками, наливався, міцнів, доки виріс у славного рудощокого хлопця.
Ті що більше пестив Дуб сина, то нуднішою вида-палась синові батькова приязнь, Не тішили одинака ні казки про сиву давнину, ні пісні пташок, ні повчання, ані зітхання старого. Гойдаючись на гілці, Жолудь кепкував з усіх, дратував усіх, витівав, що хотів.
Одного тихого вечора, спіймавши у ставку, що під дубом, комаху, Жаба готувала вечерю для своєї родини й гукала дочку:
— Катре, Катре, Катре!
— Ну, ну, ну? — лінувалася та зворухнутися з місця.
— Дай ніж, дай ніж...
— Який, який, який?
— Гостр-р-рий, гостр-р-рий, гостр-р-рий.
Сидячи на лататті, Катря лупала витрішкуватими очима й не рухалась. Почекавши трохи, мати завела знову:
— Катре, Катре, Катре!
— Ну, ну, ну?
Жолудь надумав її злякати. Раденький собі, скочив з гілки й бебехнув у воду біля самісінької Катрі, аж оббризкав її. Злякавшись, уся жаб'яча сім'я пірнула під воду та причаїлася у намулі.
А Жолудь реготав на завойованому листку, аж за живота брався: так сподобалося, що жаби його бояться.
Старий Дуб насварив би за те пустуна, та, наче навмисне, було тихо, і вітерець не ворухнув на ньому жодного листочка.
Тільки причепа Шпак розбудив братів і все ніяк не міг запокоїтись:
— Ось він, ось він, ось він! Бешкетує недоросток, бешкетує недоросток!
А брат йому й підтакує:
— Геть його, геть його, геть його!
Розбуджений Горобець виткнув голову зі своєї щілини і спросонку накинувся на всіх: