1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)
2. Робота на картках.
Картка 1
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
Ліпота - краса
Стезя - шлях
Вуста - губи
Десниця - правиця
Рамена - плечі
Перст - палець
Глаголити - говорити
Чоло - лоб
Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.
Картка 2
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
Легінь- парубок
Когут- півень
бузько-лелека
газда-господар
гуторити-говорити
пательня-сковорода
файний-гарний
квасець-щавель
В нашому селі живе дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.
ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.
2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись
4. За видноколом верби і тополі.
2. Вибірково-розподільча робота.
Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.
Архаїзми:
1. На голові у жінки був високий очіпок.
4. Листя падає – осінь листопадує.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.
Історизми:
3. Устами дитини глаголить істина.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
Неологізи:
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
ІІІ. Домашнє завдання.
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад Група лексики
1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.
Простите 4 задание я не смогла зделать
Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤
1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)
2. Робота на картках.
Картка 1
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
Ліпота - краса
Стезя - шлях
Вуста - губи
Десниця - правиця
Рамена - плечі
Перст - палець
Глаголити - говорити
Чоло - лоб
Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.
Картка 2
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
Легінь- парубок
Когут- півень
бузько-лелека
газда-господар
гуторити-говорити
пательня-сковорода
файний-гарний
квасець-щавель
В нашому селі живе дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.
ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.
2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись
4. За видноколом верби і тополі.
2. Вибірково-розподільча робота.
Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.
Архаїзми:
1. На голові у жінки був високий очіпок.
4. Листя падає – осінь листопадує.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.
Історизми:
3. Устами дитини глаголить істина.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
Неологізи:
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
ІІІ. Домашнє завдання.
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад Група лексики
1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.
Простите 4 задание я не смогла зделать
Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
При однорідних кома не ставиться, якщо
Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла).
Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив'я (Панас Мирний).
2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);Крик, та гул, та жарт стоять понад річкою (Панас Мирний).
3. Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський); Сила та розум — краса людини (Народна творчість); Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).
. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але), що з'єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Панас Мирний); Марко озирнувся, але нічого не побачив (Ж. Стельмах); Світить місяць, та не гріє (Народна творчість).
5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).
6. Якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались на берег (Я. Ваш).