Сдeлайтe хоть нeкотырые складним безсполучниковим є речення а мине на світі все: і злочин, і лють, - лиш праця для людства одна не минає. б сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі – все в душі моїй відбито. в цей будиночок – ми його помітили, щойно звернули у провулок, - одразу видався нам напрочуд привабливим. г ураз усе покращало біля мене: ясени з блакитними тінями й зеленим шумом, нагорблена клуня з чотирма вітрами, скрипливі ворота… 5. схемі [ , ( ), ] відповідає речення (розділові знаки пропущено) а щастя йому з рук вилетіло як птиця пурхнула із сіті. б і як тільки займеться небо встає зараз червоний туман і розгортає крила. в борис савич дарма що не любив ув’язуватися в подібні дискусії цього разу все ж подав голос. г щоб відповідь була чіткою слідкуйте за послідовністю викладу думок. 6. складнопідрядним із підрядним дії й міри ступеня є речення а найбільша небезпека очікує людину, що втрачає відчуття небезпеки. б людина може так багато, що мусить стримуватись. в усе спиш та спиш, так що й спочити ніколи. г літературознавці довели, що – це жанр суто європейського походження.

Складним безсполучниковим є речення
    А. [Мине на світі все: і злочин, і лють], - [лиш праця для людства одна не минає]. 

5. Схемі [  ,(  ),  ] відповідає речення:
    В. [Борис Савич, (дарма що не любив ув’язуватися в подібні дискусії), цього разу все ж подав голос].

6. Складнопідрядним із підрядним дії й міри ступеня є речення
    Б. [Людина може так багато], (що мусить стримуватись).
        (багато  як? наскільки?)

Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.

Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.

При́судок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить (підмет)? що зробить ? що з ним робиться ? у якому він стані ? який він є ? хто або що він є ? При схематичному аналізі речення графічно позначається підкреслюванням двома рисками.

Объяснение:

ты. понял..