Спільнокореневим до слова міняти є: а) замінувати б) нерозмінний в) міноборони г) міндобриво

Спільнокореневим до слова міняти є:

б) нерозМІНний 

-привіт, максиму (своё имя)

-привіт, павлусь(своё имя)

-максиму,а ти ніколи не заміслювався,кам ти хочешь стати у майбутньому?

-звичайно,я думав про це. я думаю стати инженером.

-а я ,що,робота має бути цікавою

-але де ж ти знайдешь таку роботу,де і цікаво,і грошей
багато можно заробляти?

-от я і не навіщо тобі дуже багато грошей?

-щоб купити собі великий будинок,класні речі,модний телефон

-а я ,що по-перше потрібно забезпечувати свою родину всім необхідним.

-а навіщо тобі витрачати свої кошти на когось?

-тому,що це мої
близьки,моя родина,вони завжди підтримували мене,забеспечували їжою,одягом

-то й що? ти ж виростешь,не будеш потребувати їх і

-я вважаю,що так я віддячу їм за своє щасливе дитинство.

-дивний ти

-ні,це ти дивний

если я тебе , отметь мой ответ как лучший! !

У кожного народу є свої традиції. Їхня історія досягає в глибину століть, сполучає в собі подання про світ, відношення до релігії, ознаки побуту

В останні роки ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру й чурается свого язика, не може з повагою ставитися й до культури інших народів

Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості вмире.

Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким

Було мені років 5 — 6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Придя додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабаба розтлумачила мені й значення слів з почутої колядки, і самого обряду

Але самі повні враження про народні обряди я привіз із Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому назад я побував на екскурсії в цьому стародавнім місті. Наша подорож була не тільки цікавим, але й пізнавальним, тому що ми не просто гали народні різдвяні обряди, але й приймали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутні. З тих пор я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію й культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї із традиціями інших регіонів України й інших слов’янських народів

Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще прийде побачити! Адже мир такий великий, життя так дивне, а традиції допомагають збагатити її.