Кто знает стихи на украинском про язык

Наче з поля чи з лугівки,
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.
То говорить поле хлібне,
Луг, трава щовкова…
Найдзвінкіше слово рідне,
Найрідніша мова

«Слово наче птах — народжується з крилами», З до слова людина намагається змінювати світ, перетворювати його, надавати його розвиткові потрібного спрямування. Те саме можна сказати і про прислів’я вони водночас були і витвором народно-поетичної творчості, і засобом впливу
Читаючи цю серію, розумієш – усе геніальне – просте.

М'які слова і камінь крушать.
Байка байкою, а борщ стигне.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди.
Діла говорять голосніше, як слова.
Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
З пісні слова не викидають і свого не вставляють.