Скласти 3 речення з 3 словосполученнями: черговий учень, виконати завдання, поставити запитання

 чероговий учень допоміг двом дівчаткам
нам задали виконати завдання 123

Україна неймовірно багата на пам'ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам'ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. 

Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі — Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов'язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди відкритих галерей, а вінчали собор тринадцять куполів, суворий сірий колір яких чудово гармоніював із рожевими стінами. 

У ХІІІ столітті військо хана Батия зруйнувало Київ, і тільки свята Софія залишилася стояти над згарищем міста. За словами Павла Загребельного, Софія Київська стояла над попелом і руйновищем, ніби сама Богоматір підносила руки в молінні. Саме завдяки непорушності собору кияни усвідомили силу божого захисту й повірили в те, що Марія Оранта завжди триматиме над ними свої молитовно підняті руки. 

Спочатку собор усередині був прикрашений дивовижною мозаїкою та неперевершеними фресками. У своїй більшості то були твори на сюжети Святого письма, але багато було й зображень полювань, свят, ігор. Саме своєю мозаїкою насамперед цінний собор. Досьогодні вона вражає яскравістю та свіжістю живих барв, довершеною композицією, тонкою технікою виконання. 

Майже тисяча років минуло з часів спорудження Софії Київської, але й досі викликає захоплення духовна велич та сила натхнення стародавніх зодчих. 

-Привіт!
-Привіт!
- Привіт!
-Як справи? Ти знаєш , що ми завтра їдемо на екскурсію в місто.
- Все добре,а  в тебе. Ні я не знала, дякую що сказала.
- В мене теж все добре. Будь ласка.
- Ти не знаєш, що нам задали з Української літератури?
- Знаю, вивчити вірш "Думи мої, думи мої".
- Дякую, а ти вже вивчила?
- Так ще вчора. Я сьогодні взяла в бібліотеці дуже цікаву книгу.
- А яку книгу?
- Книга Фернанду Намора "Життя Потайки". 
- Дасиш  мені почитати коли закінчиш?
- Так, звісно, але спочатку  я віднесу книгу в бібліотеку і скажу, що ти береш книгу собі.
- Добре. А про  що  в цій книзі розповідається?
- Там  розповідається про одного чоловіка. ВІн був одружений , але в шлюбі він був нещасливий і шукає розради в таємних зустрічах  із Жазінтою, але я тобі не буду все розповідати бо тобі не буде цікаво читати.
- Так, ти права , але  я бачу що книга цікава.
- Книга дуже цікава. 
-  До зустрічі!
- До зустрічі!