Напишіть 5 речень, у яких інфінітив дієслова буде виражений усіма членами речення. буду вдячна.

МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН — ДЖЕРЕЛО ПОСТІЙНОГО ПОТУЖНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ 
Річ у тім, що мобільний телефон — це джерело постійного надвисокочастотного випромінювання, за до якого і здійснюється зв'язок. Це випромінювання пригнічує тонкі електромагнітні імпульси клітин живих організмів. Найнебезпечнішою частиною мобільників є антена, саме вона продукує хвилі надвисоких частот. Вони шкідливі тим, що нагрівають організм «зсередини» на клітинному рівні. Особливо від цього потерпають ті частини тіла, які не омиваються кров'ю, а відтак залишаються поза системою терморегуляції організму. Зокрема, кришталик ока. Від внутрішнього перегрівання він руйнується і мутніє. Це проявляється різзю в очах і шумом у голові. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, користування мобільним телефоном понад 1 годину на день помітно погіршує зір та слух. 
Мозок людини, на щастя, захищенний черепною коробкою і добре постачається кров'ю, тому перегрівання йому не загрожує. Але… вчені застерігають від інших імовірних небезпек. Зокрема, під впливом потужних електромагнітних хвиль мобільного телефону може відбутися збій у продукуванні його (мозку) власних електроімпульсів, через які він керує роботою організму. Кілька років тому в мюнхенській клініці «Гросхадерн» за до спеціального тестування довели, що постійні сигнали мобільних апаратів змінюють електроімпульси головного мозку. Медики запропонували учасникам експерименту провести тривалі переговори телефоном. До їхніх голів приєднали електроди, які записували імпульси мозку під час розмови. З'ясувалося, що у двох третин піддослідних енцефалограма засвідчила підвищену активність мозку. Річ у тім, що, прикладаючи телефон до вуха, людина опромінює себе з потужністю 25 000 міліват/см2, тоді як максимально допустима є значно меншою — 10 міліват/см2. Організм людини ж працює зі значно меншою потужністю — 0,001 міліват/см2.

Багато дітей зістаються покинутими на свавілля долі. Або матері покидають їх у дитбудинку, або вони вбивають своїх дітей. Матерей спонукає до цього вчинку безгрішшя, поганє життя, або діти їм зовсім не потрібні. Матері, які залишили дітей у дидбудинку, набагато кращі від матерів, які бивають своїх дітей, залишабть їх на вулиці, у смітнику тощо. Не треба заводити дітей, якщо вони вам не потрібні. Тому, вбивая ще ненароджену або тількі народжену дитину, ми вбиваємо життя людини, яка хоче жити, дихати, гратися, мати друзів, мати батьків та любов. 

Одного літнього ранку ледар-кіт дрімав на ганку.Аж чує гомін,гвалт щось трапилось десь там.Відкриває потихеньку ліве око і побливу бачить бійку двох хвальків.Сірих грязних пітухішків.“Я сміливіший за тебе, на землі я, чи у небі,
всіх порву я мов собака”-каже перший розбишака.“Де тобі, я сам хоробрий,не знайти по самий обрій з ким зрівнятись міг би я”-друге каже пітуша.Встав ліний-кіт і пішов до них взявши їх в охапку кіт-пузатий поставив у бійці крапку.Пощастило малюкам-хвалькам позбутися піряних хвостів.А на кінець кіт сказав так:"Ось про що розмова, діти,так у світі треба жити,щоб тебе не за словами цінували, а ділами."