Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам'ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.
Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.
На них приймали новонароджених, з рушниками проводжали людину в останню путь.
Кількість приготованих дівчиною рушників була ознакою її працелюбності. Якщо про дівчину казали, що вона «рушників не придбала», то йшлося про ледащицю, а якщо «скриня повна рушників», — це свідчило про хазяйновитість нареченої, її заможність, багатство.
Рушники — це віддзеркалення культурної пам'яті народу, в їхніх узорах збереглися прадавні магічні знаки-символи: «дерево-життя», жіночі зображення, символіка червоного кольору, що знайшли своєрідне подальше осмислення та оновлення в сучасності.Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на одну з вибраних тем 1.чи вмієш ти дарувати радість? 2.життя-найвища цінність. 3.твори себе працею. 4.пам'ятаймо про полеглих.
А що ж таке радість? Радість це морозиво в жаркую днину, вірні друзі, здорові рідні, життя у мирі
А чи вмієш ти дарувати радість, милий друже? Чи позичав ти ручку свому однокласнику, що так благав; Чи допомагати змученій з роботи мамі; позичав гроші своєму другу? Тоді ти ,точно, вмієш дарувати радість