Скласти простой план тексту. микола карамзін сказав: «історія розуму становить дві головні епохи: винайдення букв і друкарні, усі інші були їх наслідком». «цікаво не може говорити той, хто мало читає», — розвинув його думку їржі томан. ми живемо в час нечуваного розвитку інформаційних технологій і систем зв’язку — радіо, телебачення, електронних змі. відкрилися безмежні можливості для оволодіння знаннями, одержання інформації, для спілкування. а в інтернеті взагалі немає меж і кордонів. відтепер1 звичайний користувач має доступ до будь-яких новин, які множаться в ій прогресії. інтернет поступово перетворюється на неосяжну бібліотеку всієї планети. однак викликає тривогу те, що інтернет, завойовуючи інформаційний простір, починає витісняти з нього книжку. за даними соціологів, понад 40 % дорослого населення зовсім не читає книжок. дехто передрікає навіть повну перемогу медіаресурсів (у тому числі й інтернету) над книжкою. на їхнє переконання3, всі необхідні знання людина майбутнього одержуватиме з комп’ютера. проте ці псевдопророкування безпідставні, оскільки радіо й телебачення не замінюють друковане слово, а доповнюють його. втративши монопольне становище в інформаційному просторі, книжка ще довго залишатиметься душею сучасної системи комунікації, а її роль зростатиме з кожним новим етапом соціального, культурного і науково_технічного прогресу. вона належить до тих винаходів, що, як і колесо, ніколи не полишають цивілізації. переваги книжки перед іншими засобами збереження і передачі інформації очевидні. адже саме завдяки їй читач має час для роздумів, можливість повернутися до прочитаного, щоб глибше вникнути в його зміст, вибрати, що читати. пріоритет книжки обстоюють інтелектуали світового рівня. айзек азімов акцентував увагу на тому, що книжку можна читати й перечитувати, коли вам зручно — у ліжку, у кріслі, за столом і як вам потрібно — не поспішаючи, швидко, підряд чи вибірково. та головне — книжка дає вам слова, до яких ви самі добираєте картини, що виникають у вашій уяві. ніколи не буде придумано щось подібне до книжки — здатне подарувати вам одному цілий всесвіт. едгар фор із франції вважає, що книжка тільки на порозі справжнього успіху, тому що вона поширюється, надає нам право вибору і враховує наші бажання, тоді як все, що ми слухаємо або дивимося по телевізору, не передбачає вибору і врахування наших смаків. науково_технічний прогрес сприяє поширенню книжки. статистика свідчить, що інтелект спеціаліста, який здобув професію, потребує самостійного мислення, роздумів над книжкою. молодь усвідомлює: щоб мати престижну роботу й конкурувати на ринку праці, недостатньо мати диплом, потрібне постійне інтелектуальне й фахове самовдосконалення через читання книжок. тож не підлягає сумніву, що книжка була, є і буде основою духовного життя народу. у книжки довгий і щасливий вік. це універсальне сховище думки, надихаюче джерело нових ідей (за в. драчуком, ю. ліхтенштейном