Діалог відлітних птахів з не відлітними

Птахи відлітають у теплі краї, тому що вони не переносять холодів. У вирій відлітають і ластівки, і жайворонки, і зяблики, і малинівки, і дрозди. Взагалі більша частина птахів восени відлітає у вирій. Але як вони це роблять?
Підготовка птахів до відльоту.
Птахи одразу після того, як у пташенят почали відростати крильця, починають готуватись до перельоту. Підготовка до польоту починається ще влітку, задовго до самого перельоту. Великі птахи навчають маленьких потрохи літати. Пташиний відліт починається восени, але в різні періоди часу. У кожному році строк їх відльоту залежить від погодних умов. Причому не тільки від температури повітря, але, здебільшого, від сили і напрямку вітру. Птахи вибирають для себе такі умови погоди, щоб не було грози і сильного дощу. Вони відчувають час, коли переліт буде проходити в ідеальних умовах, тому у різних роках вони можуть відлітати в різний час.
Відліт птахів.
Птахам необхідно відлітати взимку, тому що земля замерзне і вкриється снігом, і тоді їм нічого буде їсти. Перельоти пов’язані з багатьма труднощами, тому під час перельоту багато птахів гине, але це не настільки велике число у порівнянні з тим, скільки б їх загинуло, якщо б вони залишились зимувати. Вони вибудовуються у пташиний клин, який має свого ватажка. Ватажок летить попереду всіх птиць, він вказує їм напрям. А вже за ватажком по діагоналі з обох сторін, летять інші птахи. Швидкість перельоту за добу може тривати від сорока до тисячі кілометрів.
Птахи щоосені відлітають, але обіцяють повернутися. По-іншому не може бути. Вони обов’язково з’являться навесні.

Довідник школяра

Пошук

Твір-опис природи в художньому стилі
На луках. Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…

Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. І я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою Природа.

Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.

Як тварини пристосувались до життя у лісі
Тварина завжди пристосовується до місця, де живе. Кожній тварині треба вижити, добувати їжу, розмножуватися та вирастити малечу, тому тварини пристосовуються, щоб цього добитися.  Наприклад, колір хутра багатьох лісових тварин робить їх непомітними у лісі. А на зиму деякі тварини - наприклад, зайці, міняють колір і стають непомітними вже на фоні снігу. Маленькі та слабкі тварини прагнуть сховатися від хижаків, ставши непомітними, як заєць, або мають захист від них - як іжак має колючки. Тварини, що живуть зграями, як, наприклад, вовки, вміють полювати групою. Деякі тварини впадають у сплячку на зиму, коли важко прогодуватися. Таким чином, кожна тварина по-різному пристосовується до життя у лісі.