Міні твір на 5-6 речень про золотокосу пору

Найпрекрасніша пора,на мою думку,-осінь. Пора золотих дерев,дощей,прохолодного вітру після жаркого літа.Дощі  за вікном,золоте листя на деревах,землі..Чарівна атмосфера. Листя доповнює вогку від дощів землю. Золотокоса пора. Золота пора року. Найчарівніша пора!

Я вважаю, що жити оптимістом, безперечно, легше. Позитивне мислення і позитивна енергетика заряджають оточуючих і надихають на дії, змушують не сидіти на місці, а з усмішкою на обличчі йти вперед, долаючи перешкоди.
По-перше, люди - оптимісти живуть набагато довше, це й не дивно, бо сміх і радість продовжують життя. Кажучи про оптимізм, не можна не згадати вірш Лесі Українки "Contra spem spero". Лірична героїня твору незважаючи на свою тяжку хворобу знаходить сили і позитивні думки щоб продовжувати жити й творити. Ці поняття яскраво відображено у таких рядках: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"
По - друге приймати будь-які проблеми набагато легше з позитивними думками. Згадаймо постать видатного українського письменника Остапу Вишню, який незважаючи на неправдиві звинувачення у неправдивій контрреволюційній діяльності продовжував писати свої усмішки, навіть тоді, коли його було заслано. Він не втратив оптимізму у своєму житті і приймав усі звинувачення легко і гідно.
Отже, оптимізм - це, мабуть, найкраща риса в людському характері, яка дає можливість жити вільно і не бути заручником власних сірих буднів.
​

Твір «Опис квітки ромашки»

Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.

Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.

Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.

А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.

Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!

Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!