Мне нужно сделать казку про осень ( чтобы мне поставили не 10 а 12 )

Как бывает осенью?

Осенью деревья сбрасывают листву, от их зелёной летней и золотистой осенней одежды остаются только печальные чёрные ветви. Лиственный лес к октябрю чернеет, зеленеют только ели и сосны.

Все наше степное пространство из ярко-зеленого и разноцветного, каким оно было весной и в начале лета, уже в июле и августе становится желтовато-серым, с разными оттенками, редко красивыми, и наводит грусть на тех, кто видел степь в весеннем уборе. Растения в степи высыхают до такой степени, что ломаются от ветра, когда ветер усиливается, он обламывает их, кружа по степи.

На нашей стороне всегда бывает так: с половины августа после полудня уже свежо; до половины сентября стоят ещё сухие солнечные дни, хотя уже с морозцами по утрам, а со второй половины сентября начинается сырое, холодное и тёмное время.

Но и у нас бывает сухая и тёплая осень. Тогда стоит хорошая, хоть и свежая, но ясная погода не только в сентябре, но и в октябре, и незаметно подступают ноябрьские морозы.

Україна – це наш рідний край, земля, де ми народилися, вперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку. Україна – це дорога, по якій ми крокуємо до школи, зацікавлено гаючи за всім, що нас оточує. Україна – це маленька батьківщина кожної людини, її тепле родинне вогнище, неповторні дружні родини і сім’ї. Що означає поняття «сім’я, родина»? Як не потребують пояснень слова «хліб», «вода», так і ці поняття усвідомлюються нами з перших усвідомлених кроків у житті. Сім'я поруч з кожним із нас, в кожному із нас, зі своїм неповторним духом і стилем. Cім’я, родина це не тільки батьки і діти, це ще  й любов і піклування, співпереживання і милосердя, радості і печалі, звички і традиції. Це  люди,  об'єднані серцем, які будують своє життя за законами честі, справедливості, добра і любові.

 

 Всі пасажири їхали, ЛЕЖАЧИ У СПЕЦІАЛЬНИХ КРІСЛАХ, ДИВЛЯЧИСЬ НА СТЕЛЮ.

Шукаючи очима дівчину, вони стали на поріг. 

Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. 
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. 
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. 

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).

 Літа не минули, лиш,втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Б. Лепкий)

. Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (А. Головко).

Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.