2️⃣2️⃣ як усюмога менше пере скажіть текст але щоб було найголовніше ( стислий українське кобзарство з давніх-давен хвилюють душу кожного українця народні думи та історичні пісні. хто ж вони, оті талановиті співці-музики, які створили й донесли до нас ці невмирущі перлини? історія кобзарства та лірництва доволі багата й складна і до сьогодні ще недостатньо вивчена. назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів, на яких вони грали: кобзи, бандури та ліри. улюбленим музичним інструментом українського народу вважалася кобза. вона була досить розповсюдженим музичним інструментом, і попервах на ній грали не лише сліпі люди, як це склалося пізніше. найдавніша кобза мала тільки три струни. з часом інструмент ускладнювався, кількість струн збільшувалася. в одного з народних співців вісімнадцятого століття бандура, налічувала сорок п'ять струн. ускладнення музичного інструмента, потребувало дедалі більшого хисту, спеціальної навчальної підготовки. з'являється особлива, категорія народних співців-музик — кобзарі та бандуристи. відомості про це можна знайти в художній літературі. чудовий образ такого кобзаря створив тарас шевченко в поемі «невольник». для нас особливо цікава дума головного героя степана, в якій він розповідає свою історію. шалена буря прибила козацькі чайки до ворожого берега. степан потрапив у полон, утікав, але його впіймали й осліпили. повернувшись із неволі, обдаровані сліпці, як і степан, навчалися грати на кобзі-бандурі. деякі народні співці мандрували селами, грою та піснями заробляючи на прожиття. інші приставали до козаків і їх у походаx. кобзарів тут цінували найбільше. часті війни, бойові сутички з військами кримських ханів, турецьких султанів та польських магнатів, повстання проти своїх визискувачів… а кобзарі пробуджували волелюбний дух народу. народні співці творили, боролися й помирали, як і сотні тисяч безіменних козаків та селян-повстанців. та залишилися чудові думи та. пісні, які вони складали в турецько-татарській неволі чи у час коротких перепочинків між жорстокими боями. кобзарі не були та й не могли бути безсторонніми літописцями. вони оспівували те, що хвилювало їх до глибини душі. тому й нині, через віки, їхні думи та пісні захоплюють і зворушують нас (б. кардан).