Списати речення, розставити розділові знаки. підкреслити граматичну основу. вказати вид речення; засоби зв’язку та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. намалювати схеми тільки до складносурядних речень. дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало. хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї! він хотів одразу встати але штурман наказав відпочивати. то пронесеться над болотами чайка то промайне бистрий баркас. встала й весна чорну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають. чи може щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано? нічна звивається стежина зітхає море віддалік дурман акацій парком лине роса голубить квітів лик… не то осінні води шуміли не то вітер бився в заломах провалля. посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін. низенький чоловік махнув рукою і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед. хмари були світлі і усміхнене сонечко лоскотало волосся але за обрієм насувалась грозова хмара. на порозі стоїть бабуся навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодок дише…

1. Дмухнув(присадок), вітер ( пидмет),не стало( присудок). зв’язок у речени за до союзу і.За метою висловлювання розповідне.

Хотинська фортеця — це фортеця XIII–XVIII століть, що тепер є Державним історико-архітектурним заповідником. Розташована вона у старовинному буковинському місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. «Хотинська фортеця» входить до рейтингу «Сім чудес України». Свій початок фортеця бере від дерев’яного форту, зведеного Володимиром Великим ще у 10 столітті.  

Багато хто впродовж сторіч хотів захопити Хотинську землю - і молдавські князі, і польських королі, і турецькі султани. Тому за наказом короля Данила Галицького було побудовано кам’яну Хотинську фортецю. Протягом століть  Хотинська фортеця знала і часи розквіту, і занепаду, але кожного разу відновлювалась наче міфічний птах Фенікс. Фортеця бачила і несчисленні полчища вояків з Османської імперії, і вояків князя Дмитра Вишневецького (славетного Байди) та Петра Дорошенка. Двічі у Хотин входили війська Богдана Хмельницького під час Визвольної війни  проти польської шляхти.  

Хотинська фортеця прославилася і тим, що під її стінами у вересні – жовтні 1621 р. величезна армія (240–300 тисяч воїнів) султана Османа II зазнала поразки від об’єднаного козацько-польського війська. Ця перемога зупинила експансію яничар у Західну Європу.

Безліч кривавих битв проходили під стінами Хотинського замку. Коли у 1739 році Хотинську фортецю взяли війська Російської імперії, Михайло Ломоносов написав «Оду про взяття Хотина».

У 1826 р. місто Хотину отримав герб, де зображена срібна фортеця з трьома баштами на золотому полі, над ним хрест-навхрест – дві шаблі лезами вниз, а зверху – срібний хрест.

Навіть ті, хто ніколи не бував у Хотині, безумовно бачив Хотинську фортецю, бо саме там знято багато художніх фільмів на історічні теми. Серед них: «Захар Беркут», «Три мушкетери», «Гадюка», «Стріли Робін Гуда», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Запорозька Січ».

1) Сьогодні я вперше побачив слона у зоопарку. В перше своє відвідування він виглядав зовсім хворим.

2) На вулиці йде дощ, зате вітру нема пробачення за те, що поводився з вами грубо.

3) Збоку розкинувся густий ліс. З боку дороги нічого не було видно.

4) Ходжу парком по осінньому листі та милуюсь золотою порою. Сьогодні вже по-осінньому холодно.

5) Робітники замурували з усіх боків фундамент і возводили  стіну в середині прокопу. Коні й воли всередині табору, калічені хмарою татарських стріл, казилися.