Перевести фразеологизм "курям на сміх"

Значение: даже курицы будут смеяться над вашей глупостью. От этого происхождение фразы "Курам на смех"

Варіант 1. Міні-твір

Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.

Варіант 2 Міні-твірОдного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.

Твір на тему «Шкільне життя» з фразеологізмами

Я розповім вам історію зі шкільного життя. Вона сталася безпосередньо зі мною. Одного разу ми писали контрольну з фізики. Завдання саме з цього придмета я ніколи не вмів довести до ладу. Ми завжди вирішували ці завдання разом з моїм сусідом з задньої парти. В нас співпадав варіант контрольної. Без напарника я був би як без рук.

Але цього разу на контрольній я виявив, що він тихою сапою перебрався на вільне місце поблизу відмінника. Звісно, він сунув туди, як переїжджа сваха, щоб самому списувати. Ось тобі й й маєш!

Впродовж усього уроку я свердлив його очима, сподіваючись пробудити його совість. Але в мого товариша й за ухом не свербіло. Залишившись з контрольною сам на сам, звичайно, я спершу сів на мілину. Але не став здаватися та понаписував у зошиті всього, що тільки зумів.

Меня тоді здалося, що роботу я виконав без ладу і складу. Я був певен, що схоплю двійку, і тому дуже здивувався, коли мені поставили аж дев`ять балів. Виходить, я сам непогано впорався з фізикою! Мені аж світ роз`яснився, коли я потім дізнався про це.

Двi однаковi лiтери на письмi можуть позначати подовжений м’який приголосний або збiг однакових приголосних.

Збiг однакових приголосних виникає:

За збiгу кiнцевих i початкових лiтер рiзних частин слова (морфем):
префiкса та кореня: ввiчливий, оббiгти
кореня та суфiкса: сонний
префiкса та префiкса: возз’єднання
суфiкса та суфiкса: письменник
основи дiєслова минулого часу, що закiнчується на -с i постфiкса -ся: пасся, трясся
частин складноскорочених слiв: спорттовари, вiйськкомат
У наголошених прикметникових суфiксах -енн- i -анн- (-янн-) переважно зi значенням збiльшення ознаки, пiдсилення, можливостi дiї: здоровенний, нескiнченний.
Виняток: шалений, священик.
У словах Ганна, бовван, лляний, ссати, овва та похiдних.
ЗНО
Щоб не помилятися в написаннi прикметникiв та дiєприкметникiв, слiд запам’ятати, що -нн- пишемо в суфiксах -енн- та -анн-, якщо на них падає наголос.
Наприклад: несказанний - несказаний, нездоланний - нездоланий, нездiйснeнний - нездiйснений.

Подовження - явище, притаманне українськiй мовi (на вiдмiну вiд багатьох iнших).
Подовжуються приголоснi д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, якщо вони стоять у позицiї мiж голосними:

В iменниках середнього роду: знаряддя, знання.
Але в назвах малих iстот подовження немає.
Наприклад: гусеня, каченя, теля.
В орудному вiдмiнку однини iменникiв жiночого роду III вiдмiни перед -ю:
сiль - сiллю, зустрiч – зустрiччю.
У прислiвниках перед я, ю:
зрання, навмання, спросоння, попiдвiконню, попiдтинню.
У словах Iлля, рiлля, стаття, суддя.
У дiєсловах ллю, ллєш, ллється тощо.
Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка:

гіл(л/лл)я, зустрі(ч/чч)ю, орли(н/нн)ий
рі(л/лл)я, підні(ж/жж)я, камі(н/нн)я
ві(д/дд)ати, силе(н/нн)ий, глиня(н/нн)ий
ку(т/тт)я, сувере(н/нн)ий, узбере(ж/жж)я
ПеревіритиПоясненняПоказати правильну відповідь.Конспект даю тобі.