Фонетичний розбір слів не вернешся покатаєшся мелеться колотиться снитися зробиться зродиться щадивляються вивчишся труситься журиться

Не вернешся [в`ернес':а]
покатаєшся [покат`айес':а] 
мелеться [м`еле(и) ц':а]
колотиться [кол`оти(е)ц':а]
снитися [сн`итис'а]
зробиться [зр`оби(е)ц':а]
зродиться [зр`оди(е)ц':а]
задивляються [задивл'`айуц':а]
вивчишся [в`ивчис':а]
труситься [тр`ус(е)ц':а]
журиться [ж`ури(е)ц':а]

Там де я писала в дужках е чи и, там писати зверху, як степінь, бо це наближення

Маршрутне таксі неквапливо рухалося вуличками міста, Юрій дивився у вікно й насолоджувався музикою радіо, злегкавідбиваючи ритм пальцями. За кермом, досвідчений водій, машин на дорогах небагато. Світлофор, зелене світло, водій поволі рушає. Прямо на них, на шаленій швидкості, мчить "Ленд Ровер", мабуть, він хоче проскочити. Усе відбувається дуже швидко, потім події розтягаються ніби при сповільненому режимі перегляду кінострічки. Водій маршрутки повертає праворуч, тисне на гальма, він з усіх сил намагається уникнути зіткнення.

Скласти листа до близької людини із звертаннями та вставними словами пропоную так:

Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.

Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!

З любов'ю,

Ганнуся.

Звертання: бабусю, бабуню.

Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.