Данные слова преобразовать в прилагательные- звук, криниця, залізниця, вулиця, штука, рука, медик, метематика, електрика, бібліотека, аптека, безпека, рука, сонце, серце

ответ:
Називний: смачний торт, щедра земля, дружня підтримка, світлолиций хлопець
Родовий: смачного торта, щедро землі, дружньої підтримки, світлолицього хлопця
Давальний: смачному торту, щедрій землі, дружній підтримці, світлолицьому хлопцю
Знахідний: смачний торт, щедра земля, дружня підтримка, світлолиций хлопець
Орудний : смачним тортом, щедро землею, дружнею підтримкою, світлолицим хлопцем
Місцевий: на смачному торті, на щедрій землі, на дружній підтримці, на світлолицему хлопці
Кличний: смачний торте, щедра земле, дружня підтримко, світлолиций хлопцю

Объяснение:

Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували "покорителей Кавказа", вражаючим протестом сприйнялась поема генія України "Кавказ", у якій автор не тільки виступив проти надмірної жорстокості завойовників, а й засудив загарбницьку політику самодержавної Росії.
Іван Франко назвав поему "Кавказ" "одним величезним вибухом чуття". Справді, імпульсом до написання цього твору стали емоції і переживання автора з приводу подій, що відбувалися на Кавказі, і загибелі в бою його товариша Якова де Бальмена. Саме звістка про смерть друга стала поштовхом до створення поеми. Таким чином, у творі розкривається тема особистого переживання ліричного героя, що переплітається з переживаннями, викликаними політикою геноциду царського уряду на Кавказі.
Автор вдається до прийому перевтілення ліричного героя, внаслідок якого створює монолог колонізатора, що є пародією на царські маніфести, які вихваляли Російську імперію. Колонізатор закликав приєднуватися до імперії, в якій все є і багато чому можна навчитися: "зорі лічити", "гречку сіяти", і програвати людей в карти або "по закону" продавати. Засобами пародії автор в монолозі колонізатора розкриває сутність політики і світосприйняття царського уряду. Так, колонізатор щиро дивується, чому народи не "повинні платити за сонце", а далі вихваляється, що у них все є: МОЖНО ???