Твір-мініатюра на тему "останній подих осені"

Осінь... Пора мрій та роздумів, спогадів та переживань, душевного сум''яття та палітри настроїв щодня. Кожної хвилини в чиїйсь душі відбувається переворот бажань. Жага спілкування за чашкою кави з незнайомцем приходить на зміну потребі у самотності та меланхолійному стану...
"Останній подих осені" - це разовий захід, метою якого є спробувати задовільнити як одні, так й інші потреби наприкінці цієї бурхливої для багатьох пори року.

Говорити правду легко?  Мені здається що ні, адже правда буває не тільки приємною, але і неприємною. І люди завжди бояться відповідати правдою, їм потрібно збрехати. А потім їм соромно  і важко сказати правду. На мою думку кожна людина повинна говорити тільки правду, адже коли  сказав правду на душі легше  і не важливо яка ця правда, не важливо чи сподобалась вона людині. Головне, що ти розповів правду,  в наш час мало таких людей, які говорять правду.
Тому ти повинен порушити статистику і бути чесним завжди!

     Пропоную виписати такі дієприкметникові звороти з твору "Гуси-лебеді летять" Стельмаха:

1.Вони летять нижче розпатланих (яких?), обвислих (яких?) хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв.
2.  Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене (яке?) бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi (які?) журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi (які?) веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена (яка?) земля, що пробилася з-пiд снiгу.
3. Навколо мене починає кружляти видiння казки, її нерозгаданi (які?) дороги, дрiмучi пралiси i тi гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з бiди малого хлопця.
4.  Що, що, надзигльований (який? ділектизм)?  
5. Мов сiро-блакитнавi, побризканi (які?) росою безсмертники, оживають старi очi.