Твір про осінь з народним висловом(яка пшениця така й паляниця)5-6 речень

Люди кажуть, яка пшениця, така й паляниця. Думаю, цей вислів можна застосувати до праці в полі. Від хліборобів залежить яка паляниця лежатиме на нашому столі. Хліб пахне працею. У ньому праця не тільки хлібороба, а й шахтаря, металурга, конструктора, хіміка, машинобудівника. А на столі він пахне сонцем, щедрістю, полем.
Хліборобство - це цікава і дуже відповідальна справа. Особливо важко доводиться восени та в літню пору, коли робота в полі аж кипить.  І ось навесні, стомившись від зимового відпочинку, земля чекає на дбайливі людські руки.
Як казково пахне весняна рілля, у якій і тепло рідної землі, і тепло майбутнього урожаю. Восени на полі теж з’являється багато роботи. Потрібно збирати врожай. І саме від того, як працювали хлібороби влітку, залежить який хліб ми їстимемо взимку.

ответ

Объяснение:

Твір роздум на тему "Вікіпедія - простір необмежених можливостей і прихованих обмежень":

 Вікіпедія - це найвідоміша та найпопулярніша онлайн-енциклопедія. Діє вона з 2001 року, тому сьогодні важко знайти інтернет-користувача, який не чув би про цю енциклопедію. Вікіпедія - простір необмежених можливостей. Тут можна знайти інформацію на будь-яку тему: від поняття атому до особистого життя Стіва Джобса.

 Водночас Вікіпедія є простором прихованих обмежень. Вона не є авторитетом або певним стандартом, як може здатися на перший погляд.  Усі статті енциклопедії мають різну міру правдивості, повноти та якості. Це пов'язано з тим, що самі користувачі можуть заповнювати сторінки Вікіпедії. Людина стає обмеженою, коли починає довіряти одному джерелу, у цьому і криється небезпека цієї енциклопедії.

Людина є створінням природи, тому вони нерозривно пов"язані, вони складають єдине ціле. Але якщо природа може існувати (і існувала) без людини, то людина ні в якому сенсі не може існувати без природи. Людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо. У наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. Світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв"язку з навколишнім середовищем. Вважаю, що нам треба насолоджуватися цією природною красою, поки ми ще маємо таку можливість.