З давніх пір мова допомагав людям розуміти один одного. Чоловік неодноразово замислювався над тим, навіщо він потрібен, хто його придумав і коли? І чому він відрізняється від мови тварин та інших народів. На відміну від сигнального крику тварин, за до мови людина може передати цілу гаму емоцій, свій настрій, інформацію.
В залежності від національності, у кожної людини своя мова. Наша рідна мова дуже гарна, народні пісні і вірші завойовують увагу з перших слів. Він дозволяє своєму народові займати почесне місце в світовому суспільстві.
У світі багато народів, і у кожного своя мова, тому щоб краще один одного розуміти, люди вивчають іноземні мови, але ніколи не забувають рідну. Кожен цікавий і гарний по-своєму. Той, хто вільно володіє іноземною мовою, може працювати перекладачем.
Розмовляти – так само природно, як їсти, пити, дихати. Однак знання мови не є вродженим, нас навчають батьки і суспільство. Мова відрізняє нас від інших людей.
Без знання російської мови, людина не зможе навчатися, працювати, спілкуватися з друзями. І, навпаки, з його до люди можуть передавати один одному цінну інформацію, традиції і знання з покоління до покоління, робити щось разом. Тому дуже важливо цінувати мову свого народу, розвивати вміння вести розмову, і по можливості вивчати інші мови.
1. Доброзичливiсть забирае людей докупи. 2. Злiсть - мати брехнi i бабуся смутку.3. Ворожнеча швидко спалахує, але гасне по волi. 4. Пiдтримаючи товариша, гартуй його i свою силу духу! 5. Чи ж горе, подiлене на двох, не легше для обох? 6. Хiба заздрiсить дае радiсть? 7. Сердитого обминай, а джмеля не чiпай. 8. Вода все одперне, окрiм чорного язика.
1. Доброзичливiсть - пiдмет
Забирае - присудок
2. Злiсть - пiдмет
Мати - пiдмет
Бабуся - пiдмет
3. Ворожнеча - пiдмет
Спалахує - присудок
Гачне - присудок
4. Гратуй - присудок
5. Горе - пiдмет
6. Заздрiсть - пiдмет
Дае - присудок
7. Обимай - присудок
Чiпай - присудок
8. Вода - пiдмет
Одперне - присудок
Удачи!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір любіть землю! любіть працю на землі! і
«Чому, сказати, й сам не знаю,Стежина в ріднім краї...Наша земля — Україна. Любити її — це значить кожним своїм вчинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, — треба бути патріотом.
Для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- великий двір, де вечорами звучала гітара і мелодійний голос співав про перше кохання, для когось- це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в кутку над образами.
Мій образ рідної земліРідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки — горді і волелюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кровю своєю, своїм життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова — співучий, неповторний і чарівний.
такими задушевними рядками висловив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову...У кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Рідна земля — наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості і перші сльози, перші перемоги і поразки...