Утворіть назви мешканців населених пунктів(в однині і множині вінниця, суми, житомир, харків, полтава, чернігів, чернівці, львів, миколаїв, рим, канів, луганськ, херсон, луцьк, кам'янка.

Вінничанка,вінничанці, сумчанин, сумчанці, житомирець, житомирці, харків*янка, харків*янці, полтавка, полтавчанці, чернігівка, чернігівці, чернівчанка, чернівчанці, львівянен, мешканці львова, миколаївець, миколаївці, жителька риму, римляни, жителька риму, луганка, луганці, херсонець, херсонці, лучанин, лучанці.

ответ: Скільки поетів та письменників писали твори про Україну. І кожен з них описував нашу Батьківщину з особливим захватом і любов'ю.

Україна-наш дім, наша Вітчизна. Тут ми народились та живемо, тут наша родина, наші друзі та наш дім. Неможливо живучи в такій гарній країні не написати про неї ні слова.

Нажаль не всі люди розуміють цю красу! Багато людей, які забруднюють навколишнє середовище, всюди смітять і взагалі не слідкують за навколишнім середовищем. Але ж це все-це наше життя! Вихлопні гази забруднюють повітря, а ми ним дихаємо. Відходи потрапляють в річки та озера, а це наша вода. Така ж ситуація і з нашим родючим чорноземом.

Давайте пам'ятати про людяність!

Объяснение: ну, как-то так

Ось твір про Україну разом з мамою довго сиділи складали ⬇️

Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося

народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною. Велична і трагічна

історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу

прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український

народ.

Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні

і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні

землі рідної землі. Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала

під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі «іскра

вогню», невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи.

Наші землі бачили багато, вони все пам’ятають. Чому ж ми не взмозі

зрозуміти та зберегти нашу історію? Зробити все, щоб болючі уроки історії

були засвоєні та більше не повторювалися. І першим, хто сказав про це на

весь світ, був Тарас Шевченко: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.