Ипишіть із поданих речень слова пасивної лексики (діалектизми, архаїзми, історизми, неологізми для кіномейкера немає нічого кращого, ніж створити хороший фільм. на голові кайдашихи був високий очіпок. івана дідуха запам'ятали в селі ґаздою. рученьки білі лягли на рамена мені. сонце малює по нім маленькі фосфоричні звізди. сивий оселедець розсипався козакові перед очима. придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки. на твоїх ланітах палає рум’янець. і стежив я, і я веснів: акордились планети. крикнув цар на своїх гайдуків.

Кіномейкер, очіпок , ґазда, рамена, звізди , оселедець( в щначенні чуба ) , вихолітувалося, ланіти веснів, гайдуки

Відповідь:

Н.в. двісті сімдесят три

Р.в. двохсот сімдесяти (сімдесятьох) трьох

Д.в. двомстам сімдесяти (сімдесятьом) трьом

З.в. двісті сімдесят (сімдесятьох) три (трьох)

О.в. двомастами сімдесятьма (сімдесятьома) трьома

М.в. двохстах сімдесяти (сімдесятьох) трьох

Н.в. сімсот тридцять сім

Р.в. семисот тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)

Д.в. семистам тридцяти (тридцятьом) семи (сімом)

З.в. сімсот тридцять (тридцятьох) сім (сімох)

О.в. сьомастами (сімомастами) тридцятьма сімома (сьома)

М.в. семистах тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)

Пояснення:

ТЕРНОПІЛЬ - МІСТО, ЯКЕ НЕМОЖЛИВО ЗАБУТИ

Объяснение:

ТЕРНОПІЛЬ - МІСТО, ЯКЕ НЕМОЖЛИВО ЗАБУТИ

Місто, що несе в собі відгомін минулого. Його люблять за спокій вулиць та затишок кав’ярень, бруківку, що виблискує після дощу. Одне з небагатьох, де перехожі ще посміхаються один одному на вулиці. В Тернополі іще можна почути на вулицях дивацьку галицьку говірку, пройтись по так званій «стометрівці», сучасному бульварі Тараса Шевченка, що була колись місцем зустрічей чи не для всіх жителів міста, та відчути плин років, що невпинним потоком несуться на хвилях часу.

Тернопіль

Довоєнний Тернопіль

Історія його давня й трагічна. Рахунок віку ведуть з 1540 року, коли в літописах натрапили на першу згадку про Тернопіль. Місто пережило турецько-татарські навали, що хвилями накочувались на тутешні землі, пекло Першої та Другої світової війни, бомбардування, коли по всьому місту вціліли лише п'ятнадцять відсотків будівель, часи радянської перебудови. В буремні дев’яності саме в Тернополі вперше підняли жовто-блакитний стяг незалежної України. А у 2010-му місто відзначило своє 470-ліття.

Тернопіль – це місто-парк. Так відгукуються про нього приїжджі. Величезна кількість зелені й квітів з весни і до пізньої осені тішить мешканців. Особливо ж гарним та святковим місто стає у травні, коли розцвітають каштани, яких дуже багато на тернопільських вулицях.

Хоча природні умови Тернополя не надто сприятливі. Вологий клімат міста робить не надто морозяні зими пронизливо холодними. Недарма серед тернополян побутує легенда, що колись місцина, де зараз розташований Тернопіль, була місцем заслання каторжан за особливо важкі злочини. Вологість, дошкульні вітри та важка робота приводили до розвитку пневмонії та сухот, що практично не піддавались лікуванню у той час.

За що ж тернополяни так люблять своє місто? І чому воно западає в душу туристам, що хоч раз відвідали його? Чим славиться Тернопіль, і що вирізняє його з-поміж інших міст? Почнемо, мабуть, з того, що першим спадає на думку при слові «Тернопіль».

АРХІТЕКТУРНІ НАДБАННЯ: ЗАМКИ, ЦЕРКВИ, ПАМ’ЯТНИКИ

Як і в кожному західноукраїнському місті, у Тернополі є свій замок. Вік його більш ніж поважний – початок спорудження датується 1540 роком. Збудований він був Яном Тарнавським, для захисту від ворогів обнесений високим частоколом та ровом, з боків спорудили високі башти. От тільки зараз більшість гостей міста не вірять, що перед ними славний замок-герой – надто непримітна, сіра, радянського типу триповерхова будівля височить над ставом. Воно й не дивно, адже тернопільський замок пережив величезну кількість руйнувань та реконструкцій, остання відбулась у 1954 році. Зараз в приміщенні замку школа греко-римської боротьби, адміністративні установи. Проте тернополяни не втрачають надії, що колись замок знову відграватиме свою важливу роль в історії міста, а не лише в оповідях про героїчне минуле.

Місто Тернопіль уславилося своїм культурно-мистецьким життям. І це традиція з глибоким корінням. Лише перелік видатних діячів культури та мистецтв, що походять чи працювали тут, займає не одну сторінку. Це і Соломія Крушельницька, видатна українська співачка, педагог, що здобула світове визнання; єврейський письменник, діяч освіти Йосиф Перль; видатний український поет, письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч Іван Франко, українські письменники Юліан Опільський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, літератори Павло Тичина, Максим Рильський, видатні діячі театрального мистецтва Микола Садовський, Наталя Ужвій, Лесь Курбас, Михайло Форгель; композитор, основоположник української класичної музики Микола Лисенко та багато інших.

Тернопіль славиться і видатними вченими,  які народились або працювали у місті. Вартують поваги і памяті імена Алєксандра Брюкнера, Івана Пулюя, Івана Горбачевського, Степана Рудницького, Михайла Юрківа та багатьох інших науковців.

З Тернополем різною мірою пов’язана плеяда політичних і громадських діячів минулого і сучасності, зокрема родина Барвінських, Вячеслав Чорновіл, Роман Громяк, Ігор Герета та багато інших патріотів краю та України.