Ми-українці. Живемо у вільній і незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира,як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю,щирістю,добротою і чарівною Піснею. Бо завжди в Україні співали всі-дорослі й діти, з піснею легше було жити,у ній можна було передати любов і тугу,щастя і радість,свої мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє,а й мислить. І навіть коли людина знає багато мов,уміє розмовляти ними,то думає завжди тільки рідною. І земля українська стародавня,така ж давня і наша мова. Чарівна родюча земля здавна приваблювала завойовників. Чужинці чимало разів намагалися загарбати Україну,щоб привласнити і щоб панувати на ній , бо ж тут і клімат прекрасний, і чорноземи багаті та родючі,і краєвиди казкові. От і нападали загарбники,а українці боронились і часто гинули у кривавій боротьбі за свою землю. Протягом віків відстоював народ свою землю. Коли перемагав, то знову розквітала наука, культура, мова, в селах і містах знову було чути радісну пісню. А коли зазнавав поразки у грізній битві-все занепадало,бо завойовники нав’язували українцям свою культуру, свою мову і свою владу. Важко було зберегти щось своє,але народ плекав рідну мову в піснях,казках та передавав від роду до роду її, як дорогоцінний скарб,щоб не загинула!
vvk2008
04.09.2020
Н. п’ять тисяч вісімсот тридцять сім Р. п’ятьох тисяч восьмисот тридцяти (тридцятьох) семи (сімох) Д. п’ятьом тисячам восьмистам тридцяти (тридцятьом) семи (сімом) З. п’ять тисяч вісімсот тридцять сім / п’ятьох тисяч вісімсот тридцятьох сімох О. п’ятьма тисячами вісьмастами тридцятьма сімома М. на … п’ятьох тисячах восьмистах тридцяти (тридцятьох) семи (сімох)
Н. три мільйона шість тисяч дев’яносто дев’ять Р. трьох мільйонів шести (шістьох) тисяч дев’яноста дев’яти (дев’ятьох) Д. трьом мільйонам шести (шістьом) тисячам дев’яноста дев’яти (дев’ятьом) З. три мільйона шість тисяч дев’яносто дев’ять / трьох мільйонів шістьох тисяч дев’яноста дев’ятьох О. трьома мільйонами шістьма (шістьома) тисячами дев’яноста дев’ятьма (дев’ятьома) М. на … трьох мільйонах шести (шістьох) тисячах дев’яноста дев’яти (дев’ятьох)
Н. чотирнадцять тисяч двісті три Р. чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисяч двохсот трьох Д. чотирнадцяти (чотирнадцятьом) тисячам двомстам трьом З. чотирнадцять тисяч двісті три / чотирнадцятьох тисяч двісті трьох О. чотирнадцятьма тисячами двомастами трьома М. на … чотирнадцяти (чотирнадцятьох) тисячах двохстах трьох
Ми-українці. Живемо у вільній і незалежній державі - Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира,як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю,щирістю,добротою і чарівною Піснею. Бо завжди в Україні співали всі-дорослі й діти, з піснею легше було жити,у ній можна було передати любов і тугу,щастя і радість,свої мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє,а й мислить. І навіть коли людина знає багато мов,уміє розмовляти ними,то думає завжди тільки рідною. І земля українська стародавня,така ж давня і наша мова. Чарівна родюча земля здавна приваблювала завойовників. Чужинці чимало разів намагалися загарбати Україну,щоб привласнити і щоб панувати на ній , бо ж тут і клімат прекрасний, і чорноземи багаті та родючі,і краєвиди казкові. От і нападали загарбники,а українці боронились і часто гинули у кривавій боротьбі за свою землю. Протягом віків відстоював народ свою землю. Коли перемагав, то знову розквітала наука, культура, мова, в селах і містах знову було чути радісну пісню. А коли зазнавав поразки у грізній битві-все занепадало,бо завойовники нав’язували українцям свою культуру, свою мову і свою владу. Важко було зберегти щось своє,але народ плекав рідну мову в піснях,казках та передавав від роду до роду її, як дорогоцінний скарб,щоб не загинула!