Твір-мініатюра на тему "чари осені"

Объяснение:

Деякі мої друзі та знайомі люблять зиму за можливість покататися на санках і пограти в сніжки. Деяким, особливо дівчаткам, подобається весна — час, коли все цвіте та можна кожен день плести шикарні вінки. Інші чекають літа, щоб з ранку до вечора гратися на пляжі. А я шалено радію приходу осені. І мене зовсім не лякає початок шкільних занять. Навпаки, це можливість побачити друзів, які виїжджали на все літо до бабусь. Можливість розповісти та почути багато кумедних історій. Але навіть це не головне в настанні осені.

Осінь — чарівна пора, і саме тому її так люблять художники, поети й люди різного віку та професій. На мою думку, цей час року можна розділити на кілька періодів. Перший починається з першої половини вересня, коли ще не сильно відчуваються зміни в природі. Останній період — листопад з його вогкістю та холодом. Не дарма цей місяць називають воротами зими. А посередині знаходиться та чудова пора, яка зветься «золота осінь».

На її честь художники не втомлюються писати картини, а поети й письменники не припиняють складати красиві твори. А я завжди буду з нетерпінням чекати її приходу. Чому вона «золота»? Тому що природа немов одягається в сукню, розшиту золотими нитками. Все перетворюється, змінює свій вигляд, буяє яскравими барвами. Мені здається, навіть влітку не можна побачити стільки квітів, скільки їх з’являється восени. Жовтий, червоний, помаранчевий набувають стільки різних відтінків, що їх неможливо описати жодною мовою світу. Всі кущики та деревця, немов модниці, кожен день міняють свій наряд. Ще вчора вони тільки починали жовтіти, сьогодні вже відливають золотом, а завтра додадуть до свого образу кілька червоних пелюстків.

Мені здається, що осінь нагадує собою вродливу жінку, тому я її просто обожнюю!

Без почуття національної гідності не можна бути справжнім громадянином своєї держави. Коли відчуваєш гордість і розуміння того, що ти громадянин, частка великої держави, Батьківщини, відчуття того, що твої зусилля і наміри ідуть на благо державі називається національною гідністю, патріотизмом. Якщо ж не має такого почуття, то не можна вважати себе справжнім громадянинлом, цей статус буде лише формальним.А зрадники держави взагалі не мають національної гідності. У багатьох країнах таких нелюдів жорстоко карали. Смертна кара зрадників існувала і серед козаків.Гідність - це вміння шанувати себе і тих, кого любиш. Людина з почуттям гідності ніколи не опуститься до зрадництва, варварства, обману, криміналу. Гідно відноситись до інших означає поважати людей, не зважаючи на національність, стать, матеріальний стан, становище у суспільстві.Відчуття гідності має бути в кожної людини, інакше людство поділиться на вовків і телят. Вовки житимуть шляхом варварства, обману і крадіжки, бо втратять гідне відношення, а телятами стануть їхні жертви, що втратять власну гідність. Тобто людина перетвориться на звіра, втратить моральність. Отже можна цілковить сказати, що гідність - стрижень моральності людини.

-Привіт Оленко!
-Привіт Діма, я сьогодні була в кінотеатрі і бачила чудовий фільм.
- Я теж недавно був там і нарещі побачив найдовгоочікуваніший фільм року.- Як називається фільм?
"Єдина посмішка в світі", а твій?
-А мій "Форсаж" я так довго йог чекав.
-Це бойовик?, не люблю такі, вони мені не по душі.
-О, а коли це мелодрама найкращий фільм? як взагалі можна таке дивитись?
-А ніби стрілялки чи машинки краще?
-Ну звісно, ти ніби сам переносишся в той світ, всі ці гонки і стрілянина це..., дівчиська не зрозуміють.
-Е ні мелодрама краще, коли ти слідкуєш за всіма героями, за всіма подіями, у них завжди така сильна любов...
-О давай без подробиць, мені цього хватає по горло
-Ти напевно правий, кожен
свій по своєму цікавий, можливо я і перегляну твій фільм, та зараз мені потрібно бігти, бувай
-Бувай!