Будьласка, треба вже.записати слова цифрами. від 923 відняти.до 876 додати 93.поїзд із 267 пасажирами.скільки разів міститься 23 в 1911.сума чисел дорівнює 96, 7

Від дев'ятсот двадцяти трьох відняти. До вісімсот сімдесяти шести додати дев'яносто три. Поїзд із двома стами шісдесятьма сьома пасажирами. Скільки разів міститься двадцять три в тисяча дев'ятсот одинадцяти. Сума чисел дорівнює дев'яносто шість цілих сім десятих

-Ох, як прикро, що ти відїзджаєш...
- Та не хвилюйся, Наталко, я тільки на місяць у відрядження! Я привезуть тобі гостинців: цукерок, тістечок - чого забажаєш!
-Ні, тату, гостинці це добре, але коли ти поруч - ще краще! - мовила Наталка.
- Донечко, поїзд відправляється через 5 хвилин, мені ще треба знайти своє купе, тому вже час йти - з сумом промовив батько.
- Добре, тату. Хоча, що тут доброго.
- Ходімо, донечко, не засмучуйся. Я буду тобі телефонувати і все буде добре- сказав тато, і піднявся до вагону.
- Бувай, татусю! - промовила донечка і проводжаючи поїзд сумно махала рукою.

—Привіт , перед відходом поїзда я б хотіла тобі дещо віддати, це дуже важливо для мене.
—Привіт, я завжди буду радий до тобі.
—Ось ця книжка є для мене дуже дорогою, мені подарував її тато, коли я була ще зовсім маленькою. Він казав щоб ця книжка не виїжджала з міста , тому що не любить подорожі.
—Але чому ти їдеш?
—Так склалися обставини. Пообіцяй , що ти збережеш її.
—Чому мені?
—Тому, що ти найдорожча людина в моєму житті. Всі від мене відвернулися , лише ти була поруч зі мною завжди. І я тобі дякую за це. Книжка принесе тобі удачу. Тільки повір їй. Перед відходом поїзда пообіцяй , що не забудеш мене.
—Обіцяю. Бувай. До зустрічі