Ось и прийшла справжня осінь. безперервно ідуть холодні дощі. з дерев вже облітає жовте листя. в мене на дворі засумувала самотня берізка. все навколішки заснуло, заснув ведмідь, заснув ї нужно установить связь между словами

Ось і прийшла справжня осінь, тому безперервно йдуть холодні дощі, а з дерев вде облітає жовте листя. В мене на дворі засумувала самотня берізка, все навколішки заснуло, заснув ведмідь і їжачок.

Історія пам`ятника Лесі Українці Уродженка тутешніх земель, Лариса Петрівна Косач-Квітка, яка взяла псевдонім Леся Українка, є дуже популярною постаттю в історії Луцька. Пам`ятник поетесі був встановлений в 1966 році, це робота рук скульптора Л. Муравіна. Автор представив Лесю Українку в юному віці, приблизно в тому ж, коли вона жила в Луцьку. Крім вищезгаданого парку в центрі міста, в її честь названі: Східноєвропейський національний університет у Луцьку; Встановлено ще один пам`ятник Лесі Українці в іншому районі Луцька; Названі сотні вулиць, бульварів і площ у 30 різних містах колишнього СНД; Випущена купюра із зображенням поетеси на одному з найбільших номіналів в Україні. Леся Українка отримала таку популярність завдяки наполегливій праці, працюючи над історико-культурними творами з п`ятирічного віку. Залишивши після себе нащадкам кілька тисяч безцінних робіт, переведених на різні мови усього світу. Померла поетеса в Грузії, померши від важкої хвороби туберкульозу кістки у віці 42-х років.

Read more at: http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/76902_pamyatnik-lese-ukrainke-luck.htm

Мамо,(звертання) про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз ,бува,(вставне сл.)болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино!(зверт) Всі таємниці Всесвіту,схоже,в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю ,Людино (зверт). (Д.Луценко.) Здається,(вставне) все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні , (зверт.)я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані ,(зверт)од мене ви краї та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.) Сьогодні ,певне, (вставне сл.)буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, (вставне)наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може,(вставне) спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось,(вставне) злетіло на землю. (Олександр Олесь). В кімнаті Катя. Отже,(вставне) сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса,можливо,(вставне)вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Звертання)(Л.Віценя.) Бридка примаро,(зверт.) швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей,розлетись, думок почварних зграє!(зверт.) (гей-вигук) (Д.Павличко.) Попер..Еду прослалось вЕ..рсти чотири, а можливо,(вставне) п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко верст, мабуТ..ь із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..ЄтЬ..ся,(вставне) ще можу я радіть,радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався то ,мабуть,(вставне) бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я нівроку ріс ,як дубок на людську мороку(порівняльний зворот). (А.Малишко.) Виявилось,(вставне) можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)