Речення зі словом тьмяніє й зі словом мрячить

Мрячить все те незриме світло.
На дворі мрячить дощ.
Небо тьмяніє.

о - голосний, ненаголошений, губний 

б -  приголос., ненаголош., дзвінкий,губний, зімкнений чистий, твердий

й - ненаголош., середньоязиковий, приголосний

і - голосн., наголошений, неогублений, переднього ряду

ж - приголосн., ненаголош., дзвінкий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий, твердий

д -приголос., ненаголош., дзівнкий, передньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

ч - пригол., ненагол., глухий, африкат, шиплячий, твердий

и - голосн., ненаголош.

к - приголосн., ненаголош., глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.

Всякої тварі по парі.

Бик забув, як телятком був

Захотів молока від бика.

Були в кози роги, та стерлися.

Перше заведи хлівину, а потім скотину.\

Уже теє реве, що по волу бере

.Краса лиця — це половина приданого.

Краса минеться, а розум пригодиться.

Краси на тарілці не крають.

Красне личко – серцю непокій.

Хороший, як Микитина свита навиворіт.

Хороший чортам на гроші.

Хоч довго ждала, та хорошого дістала.

Хоч їла не їла, аби хороше ходила.

Як хороший, не жаль грошей, а як поганий, копну ногами.

Пригожому все гоже.

Де стан, там і врода.

А в рум'янці така сила, що всі квіти погасила.

Дарма що дурна, аби чорноброва.

З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.

Не до панні мило, коли чорна, як кадило.

Не біда, що чорна, аби проворна.

Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

Чепурненька, як мазничка.

Те, що природа дала, милом не одмиєш.

У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.

Хай буде й кривоклуба, аби була серцю люба.