Твір пісня душа народу нужно на сегодня

Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.

1. У роботі над фільмом я приділяла дуже багато уваги українському фольклору. - Дійсний іб, мин.ч.

2. Кінематографію називають мистецтвом надзвичайної емоційної сили. - дійсний іб, теп.ч.

3.Почуття любові до народу, до рідної землі я й хотіла втілити у фільмі. - дійсний іб, мин.ч.

4. Тепер кіно все може, зокрема, може приносити людству стільки радості, скільки дають разом усі види мистецтва. - дійсний іб, теп.ч.

5. Кольорове кіно повинно відповідати пориванням людини до краси. - дійсний іб.

6. Кіно дуже тісно зв'язане з дійсністю, і в цьому його могутність як мистецтва, яке любить народ, як мистецтва масового, найважливішого з мистецтв. - дійсний іб, теп.ч.

Отметь , как лучший ответ, очень нужно. Если несложно*

Удачкии))

Пристрасний(спрощення стн),

проїзний(спрощення здн), випусний(спрощення стн), вереснути(стн), обласний(стн), свиснути(стн), перехресний(стн),

пісний(стн), писнути(стн), шелеснути(стн), шістнадцятий(виняток), радісний(стн), бризнути(здн),

гігантський(іншомовне слово), студентський(іншомовне), персні(стн), яхтсмен(іншомовне), корисливий(стн),

передвісник(стн), учасник(стн), безвиїзно(здн), швидкісний(стн), буревісник(стн),

тиснути, улесливий, у повістці, власний, кожний(ждн), совісні,

жалісливий, злісний, прихвосні, цілісний, навмисне, надкістниця,

туристський, захисний, агентство, зап’ястний(виняток), контрастний,

доблесний, дилетантський, форпостний, плюснути, очисний,

баластний, медалістці(іншомовне).

У решта слів пишеться т тільки в іншомовних(запозичених) словах.

А у нагроманженні приголосних стн т не пишемо,але пишемо у винятках.