Твір опис зовнішності богдана ступки

Із моменту виходу в прокат славнозвісного «Тараса Бульби» минуло вже багато років. Але, переглядаючи портрет Богдана Сильвестровича Ступки, щоразу ловлю себе на думці, що саме в образі цього чоловіка можна побачити чи не всю історію українського кінематографу. А ви коли-небудь звертали увагу на його зовнішність? Особисто я бачила багато гарних людей, але такого, як Богдан Ступка, не зустрічала ніколи. Це той випадок, коли роки лише прикрашають чоловіка. Риси та вираз обличчя Богдана Ступки пам’ятає кожен, його неможливо забути. Що, на вашу думку, є дзеркалом людської душі? Відповідь однозначна – очі! Зверніть увагу на його очі. В них, напевно, можна побачити всю ту глибинність і мудрість, якою володів актор. Трішки сумні, проте з якоюсь внутрішньою культурою думок і почуттів. А над очима нахмурені густі брови, що непокірно нагадують про сиві літа. Особливістю його зовнішності є великий широкий ніс і вуса з бородою, яку Богдан Сильвестрович голив тільки для чергової неперевершеної ролі. Його обличчя всипане зморшками. Проте ці зморшки тільки підсилюють мудрість і міць талановитого артиста. На портреті Богдан Ступка схилив голову на руку і, з виразним поглядом, про щось думає. Це підкреслює його сильний характер, справляє гарне враження. Тому для мене Богдан Сильвестрович назавжди залишиться мегаталановитим актором із своєю індивідуальністю.

1)Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!
2)Троїста, музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать цимбали, а замiсть баса сам скрипник скрiзь зуби гуде та прицмокує. 
3)Не пiшла ж i Маруся до танцiв, а сiла собi сумуючи на приспi бiля хати та тi горiшки, що узяла у Василя, усе у жменi перемина та назирцем за Василем погляда.
4)Довго слухала Маруся i не знала, як Олену i спинити, бо та радесенька була хоч до вечора товкти про свого боярина.
5)Сумувавши, пiшої вiн назирцем за Марусею i бачив, що вона аж поки ввiйшла у другу вулицю, то аж тричi оглядалась, 
6)Вона думала, що Василь її не любить, а коли б любив, то зараз прямо й сказав би, а то про когось другого казав, а об собi нi пiвслова.

Мова - найцінніший скарб народу

Рідна мова

У кожного народу є його найбільша коштовність — це його мова. Саме в мові народ звеличує і стверджує себе в історії. Мудрість віків народу передається через рідну мову.

Українська мова — одна з таких мов, що зберігає не лише мудрість віків, але й розвивається далі завдяки своїм письменникам, поетам, науковцям. Мова дозволяє народові бути народом, українська мова визначає, що є український народ. Бо не стане мови — не стане народу. Тому наше завдання зберігати мову, передавати її нащадкам. Українська мова частіше стала використовуватися в побутовому спілкуванні, її частіше можна почути в магазинах, транспорті. Приємно, що люди з повагою ставляться хто як до рідної мови, а дехто як до державної. Річ у тім, що в Україні проживають і інші народності, які мають за рідну іншу мову, але вони мають поважати мову народу, серед якого вони живуть.