Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. іскриться ранок, сипле в серце роси, співають струни неба і душі. то дощ, то сніг, то знлву дощ і листя лопотіло.підкреслити члени речення,

П'ять років тому народилась моя сестра.
У п'ятому класі класний керівник дуже хороший.
У суботу п'ятого січня день народження Юлі.
По українському звичаї гостей зустрічають хлібом сіллю.
По українському звичаї молоді встають на вишитий рушник,
По українському звичаї українці надівають вишиванки на свята.
Трав'янистий чай дуже корисний.
Трав'янисті лікарства допомагають лікувати горло.
Трав'янистий колір зараз в моді.
Якщо з'єднати синій і жовтий колір вийде зелений.
Якщо з'єднати червону сукню із золотими прикрасами вийде гарний лук.
Якщо з'єднати морозиво і молоко може получитися коктель.

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!