5речень до кожного правила , дієприкметник

Речення з відокремленими членами реч.

(Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»)

1.       Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)

2.       Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...

(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)

3.       Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.

(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)

4.       Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.  

(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)

5.       На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...

(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)

6.       На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|. 

(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)  

    Синичка — дуже корисна осіла пташка.

    Її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. Синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. Коли вони поїдають плоди, насіння падає на землю. Так воно розноситься  на великі відстані, де з нього виростають рослини.

     Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба обе­рігати синичок.

***

     Синичку можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. Вона — дуже корисна осіла пташка.

    По-перша, є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. По-друге, синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. По-третє, коли вони поїдають плоди, насіння падає на землю. Так воно розноситься  на великі відстані, де з нього виростають рослини.

     Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба обе­рігати синичок.