1. Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній плугом ходить. 2. Як буде робити, то буде й родити. 3. Хліборобська нива любить вчасні жнива. 4. Як хочеш багато жати, то треба мало спати. 5. Зима спитає, де літував. 6. Згайнуєш на жнивах хвилину, втратиш не одну зернину. 7. Добрі жорна все перемелять.

1. Надворі по-весняному тепло, тому ми з подругою на завтра запланували зустріч у парку о восьмій годині двадцять хвилин.

2. Щоб краще запам’ятати теорію, потрібно раз у раз вголос промовляти матеріал.

3. Сьогодні уві сні я побачила найкращий рідний край.

4. Ми з подругою пліч-о-пліч долаємо всі труднощі разом, будь-що аніскілечки нас не лякає.

5. Студенти більш-менш зрозуміли тему, але три студенти самостійну роботу написали абияк.

6. В нашій групі вчиться тридцять студентів, але сьогодні на заняттях не було сімох.

7. Ольга спересердя крикнула на Миколу і навідріз відмовилася розмовляти з ним віч-на-віч.

8. Діти босоніж бігали навздогін по росі, повсякчас сміючись та з розгону падаючи на землю.

9. Ми пишемо домашнє завдання, а так хочемо гуляти надворі (якщо в значенні поза приміщенням) або на дворі (якщо мова йде про двір біля будинку).

10. Ти почитала б що-небудь.

11. «Не підкажеш, котра зараз година?» - «10.05» (п'ять хвилин на одинадцяту; п'ять хвилин по десятій; десята година п'ять хвилин)

12. До Бога не підскочиш, в землю не провалишся.

Українці (іменник) мають (дієслово) усі (займенник) підстави (іменник) пишатися (дієслово) тим (займенник), що (сполучник) їхня (займенник) Батьківщина (іменник) не (частка) раз (числівник) переживала (дієслово) дні (іменник) сили (іменник) й (сполучник) слави (іменник), мала (дієслово) справді (частка) легендарних (прикметник) героїв (іменник), мужньо (прислівник) переносила (дієслово) найважчі (прикметник) випробовування (іменник), коли (сполучник) гинули (дієслово) не (частка) сотні (іменник) й (сполучник) тисячі (іменник), а (сполучник) мільйони (іменник) її (займенник) дочок (іменник) і (сполучник) синів (іменник).