Дооберіть до подани прислівників протележні зазначенням

Квітка та метелик
Була весна. Коло доріжки квітувала гарна жовтенька квіточка - кульбабка. Одного дня прилетів до кульбабки метелик. Він був теж жовтенький та гарний.

- Пере звернувся до кульбабки метелик, - Мені здається, що ми родичі. Ви така ж жовтенька, як і я. Ви теж метелик?
- Ні, - відповіла кульбабка. Я - квітка, мене звати кульбабка. 
- А що таке квітка? - спитав метелик. Даруйте, але я тільки сьогодні народився і багато чого не знаю...
- Квітка - це така рослина, - пояснила кульбабка. А ти, метелику, - комаха. Комахи - це такі тварини. Тому ти можеш літати, а я - ні. Я росту у ґрунті.  
- Зрозуміло. Ми такі різні... А ми можемо товаришувати? Мені б дуже цього хотілося.
- Звісно, можемо! - відповіла кульбабка. До речі, коли метелики та інші комахи сідають на квіточки, вони їх опилюють. Не буде комах - не буде насіння. Тобто ми дуже потрібні один одному.
- Як добре! - зрадів метелик. Так ми тепер друзі?
- Авжеж, - сказала кульбабка. 

- Добривечір, Катю!
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!