Випиши віршовані рядки які містять однорідні члени ​

ответ: 1)Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних

І малесенькі ялинки

Й поясочок поміж них

2) Для мами і для тата

Объяснение: у першому фрагменті- подані однорідні додатки (змалювала що?)

У другому- однорідні обставини (навіщо?)

Чого сьогодні не вистачає українцям

Багатостраждальною і довгою була дорога українського народу до власної держави — через століття царського свавілля та іноземного гніту, через більшовицькі голодомори і ГУЛАГи, через фізичне знищення національної інтелігенції та сільського господаря, крізь лихоліття Другої світової війни. Українська держава формувалася упродовж тривалого часу. Народ України віками творив свою незалежність, не раз виборюючи її і, на жаль, втрачаючи.

Не треба переконувати нікого в тому, що поява на карті незалежної Української держави була не щасливим випадком, а закономірним відновленням історичної справедливості. І все ж: чому ми не можемо зрівнятися з великими європейськими державами за рівнем життя? Чого не вистачає нам для цього? Запитання риторичне. На нього шукають відповідь і політики, і публіцисти, і науковці, і звичайні громадяни.

Як на мене, не вистачає нам послідовності у патріотизмі. Можливо, тому, що упродовж віків завойовники намагалися залишити Україну без національного "Я", без духовних поводирів. Довгі століття рабства залишили у свідомості українців відбиток смиренності. Хоча саме бунтівний дух українців не дозволив нікому знищити нас як націю. Про патріотизм написано і сказано багато. Мені хочеться висловити свою точку зору. Я вважаю, що наш патріотизм якийсь кострубатий, суперечливий.

У компанії, де зібрались 2-3 українці, неодмінно почуємо розмови про наш народ, про державу. Ми дорікаємо усім у несумлінності. Разом з тим, на своєму робочому місці майже кожен намагається працювати у півсили. Усі прагнемо добробуту, але ще зі шкільної парти нас розморює лінь; скаржимось: так важко вчитись. Ми вміємо щиро співчувати і не вміємо радіти чужому щастю. Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в українській мові взялися прислів'я: "На тобі, небоже, що мені не гоже", "Моя хата скраю, я нічого не знаю"? Це про нас. Тому нам потрібно багато змінити, щоб стати сильними.

То все-таки, чого бракує українцям? Думаю, що патріотизму та єдності. Лише тоді, коли будемо підтримувати один одного в усіх починаннях, зможемо обрати правильний шлях, навчимося відрізняти біле від чорного, свободу від рабства, справжнє щастя від примарного.

Тож "єднаймося, брати мої"! — чуєте Шевченкові слова?!

Кожен день ми ставимо перед собою якісь цілі, та намагаємося їх досягти. Ось вчора я сказав собі, що буду ходити на тренування до басейну 3 рази на тиждень, а раніше, що обов’язково запишуся на заняття по фортепіано. Ще я хочу мати ів з математики та навчитися кататися на ковзанах. Але як кажуть у народі «Хотіти не шкідливо!» .
Як часто ми не досягаємо цілей, які ставимо перед собою? І що ж нам заважає їх досягати? Невпевненість у собі, лінь, слабка сила волі, характер, навколишні обставини?
Насправді, існує багато різних причин, але найчастіше ми використовуємо їх скоріш для своїх же відговірок перед самими собою, а не для аналізування ситуації. Тому пропоную розглянути декілька практичних порад, які чітко кажуть, що потрібно робити.
Перед собою потрібно ставити цілі, які ти можеш реально досягти, тобто ти сам віриш в те, що ти це зробиш, бо знаєш, що саме потрібно зробити. Наприклад, сказати собі: «Сьогодні я відпрацюю пенальті, а завтра попрацюю над грою в пас та прискоренням» – це набагато більше для досягнення цілі, ніж просто сказати «Я хочу добре грати у футбол» .
Тим паче реалістичних та конкретних цілей легше дотримуватися, тому що ти бачиш рамки свого завдання і можеш точно відповісти на питання: «Чи зробив я сьогодні все для того, щоб наблизитися до своєї мети? »
Для результату потрібен час. Для того щоб відчути якісь зміни потрібен час. Можливо це займе кілька місяців, а може і більше. Це тому що нашому мозку потрібен час для того, щоб звикнути до нової ідеї чи плану для досягнення цілі та й швидкі результати бувають дуже рідко. Потрібно запастися терпінням та просто працювати та отримувати від цього задоволення.
Повторюй ціль. Повторюй свою мету кожного ранку для того, щоб нагадати собі, чого ти хочеш, і що повинен робити. Кожен раз коли ти повторюєш про себе чи вголос свою мету, ти заставляєш свій мозок та підсвідомість зосереджуватися на ній та шукати шляхи для її досягнення.
Ти робиш це лише для себе. Мотивацію для досягнення цілі ти повинен знайти в собі. Тобто ти повинен знати, що ти робиш щось тому що ти цього хочеш, а не тому що хочеш комусь догодити. Буде важко залишатися мотивованим, якщо ти знаєш, що ти повинен робити щось, щоб комусь догодити.
Перешкоди не означають поразки. Помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від тебе залежить чи зупинить це тебе на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятай всі помиляються, але це не означає поразки, тому повертайся до роботи та роби все можливе, для того, щоб досягти своєї мети.
Отож не стій дій! Успіхів тобі!