Я вважаю, що у сучасному суспільстві задля творення успішної кар'єри і стійкого становлення особистості, люди зобов'язані знати на розмовному рівні щонайменше три різні мови.
По-перше, вільне володіння іноземними мовами, зокрема міжнародною англійською, дозволяє отримати певну привілегію у можливості найму на високооплачувану роботу, тому що зараз більшість передових кампаній вимагають у своїх робітників знання принайні однієї іноземної мови.
Прикладом цього може стати сучасна ситуація на ринку праці : молоді спеціалісти , які щойно отримали диплом у вищому навчальному закладі не можуть найнятися на роботу за фахом через низький рівень знань необхідної для профессії іноземної мови. Такі самі проблеми зумовлюють безробіття і людей зрілого віку , але багаторічна причина такої ситуації, напевно , у низькому рівні якості надання знань з таких предметів в учбових закладах.
По-друге, володіння іноземними мовами дозволяє людині подорожувати до різних країн світу, знаходити приятелів у безлічі куточах світу , і вільно орієнтуватися у невідомих іноземних містах.
Прикладом, засвідчуючим цей аргумент, може стати кінострічка "Термінал" , у якій громадянин маленької європейської країни був змушений залишатися протягом довгого часу у терміналі аеропорта
,зокрема, через труднощі, викликані нерозумінням головним героєм англійської мови.
По-третє, люди вивчають різні мови для культурного збагачення розуму, отримуючи можливість читати класичну літературу, дивитися фільми мовою оригіналу, писати наукові роботи (деякі з них зобов'язують викладати текст лише англійською), і взагалі , для розвитку особистості. Життя дуже коротке, тому варто постійно навчатися і збагачувати розум щоб залишити після себе внесок і не прожити не дарма цей короткий проміжок часу , дарований людині для земного існування.
Прикладом є історія короткого , але сповненого неоціненним спадком для сучасних і майбутніх поколінь, життя письменниці Лесі Українки, яка знала цілих сім мов . У свої молоді роки вона пізнала усю тяжість життя із хворобою , яка на той час мала смертельні наслідки. Незважаючи на це, Леся не покидала навчання і боротьбу за своє життя , намагаючись пізнати якомога більше і стати людиною досвідченою.
Таким чином, я підтверджую свою думку про те , що зараз люди мають займатися вивченням іноземних мов. Це до народам всього світу об'єднуватися і розвиватися задля покращення сучасності і розвитку для майбутніх поколінь.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ВИПРАВИТИ ПОМИЛКИ Так цілу довгу темну ніч Шимон сторожує. Мережку за мережкою ниже, настрочує Шимонова уява. Думка за думкою картина за картиною пробігають перед ним живі та яскраві, мов на весняному всонні. А в кожусі, в повстяках йому тепло. Вгрівшись, він мо' й задрімав би, мо' й заснувби, дак Сонині слова, Сонині докори дратують його, мов оси, і він думкою провадить суперечку з нею, довго провадить: то вмовляє, то нахваляється; то висміює з її не розумних запиречень, то, врешт почикать трохи, як член профспілки як людина, що має червону книжечку. А вранці, здаючи ларка, Шимон чогось зхвильований. Прикажчики балакають до нього, а він словами плутає і дуже поспішаєтся до дому йти. Зігнувся чогось, закладає руки в рукава, а пустившись іти боїться назад озирнутись. Прикажчики переглянулись один з одним, підморгнули один одному і гукнули Шимона, щоб вернувся.
Людина – істота соціальна. Він знаходиться в тісному взаємозв'язку з суспільством. Людина не може не замислюватися над тим, як ставляться до нього оточуючі, що вони про нього думають, які оцінки виносяться його вчинкам і всього його життя. Кожна людина час від часу замислюється про своє місце серед інших людей. Ми не раз чули про такі поняття, як честь і гідність. Але що вони означають? Для мене, це ціла сукупність певних рис людини. Це-чесність, правдивість, щирість, щиросердя. Людина честі має чіткі високоморальні принципи в своїй поведінці, у відносинах з оточуючими. Вони відображають моральну цінність особистості, вони являють собою суспільну та індивідуальну оцінку моральних якостей і вчинків людини. Вищим проявом людської гідності є благородство – моральне велич людської особистості. Воно може бути притаманне будь-якій людині, чесно виконує свій обов'язок, що живе за моральними мірками. Я вважаю, що людина честі-це ще скромна людина, яка не говорить всім навколо про свою перевагу. Безумовно, людина честі має і таку якість, як гідність. Гідність – це внутрішня впевненість у власній цінності, почуття самоповаги. Поняття гідності більш універсально, ніж поняття честі. Воно підкреслює значимість особистості і не залежить від соціальної приналежності. Звичайний трудівник може бути набагато більш гідним, ніж політик або вчений. Людина має гідність, яке підтримує він сам, і яке повинні поважати інші. Близькі за значенням поняття честі і гідності, між тим, мають важливі смислові відмінності. Отже, честь — це оцінка з позиції суспільства, гідність – оцінка з точки зору людства, його загального призначення. Не дивно, що почуття честі викликає бажання піднятися і стати першим в тій соціальній групі, від якої отримуєш почестей. Почуття ж власної гідності засноване на визнанні моральної рівності з іншими людьми. Кожен індивід має гідність вже тому, що він людина. Тому гідний член суспільства визнає гідність інших людей і не зазіхає на нього. Однак природне право людини на визнання його гідності зовсім не означає, що воно виявиться автоматично. Людина повинна "показати" світу свою гідність, яке виражається в порядності, чесності, принциповості, в справедливості ДО ІНШИХ і вимогливості до себе, в скромності і простоті, в прагненні бути внутрішньо цільної особистістю, на яку можна покластися. Тільки тоді можна впевнено сказати, що це – людина честі і гідності. Якщо право на гідність людина, як вже було сказано, знаходить з моменту появи на світ, вже тільки тому, що він людина, то честь купується їм в процесі всього його життя. Однак честь — це не просто добра слава про людину, що володіє перерахованими якостями. Заслужити її можна тільки, доводячи власними вчинками. Також, між честю і гідністю існує певна схожість. Вона проявляється в такому почутті, як самооцінка. При високій об'єктивної самооцінки, людина, що вважає свої переваги, а реалізує їх, законно чекає від суспільства відповідної оцінки – честі. Однак не слід забувати, що гонитва за честю розвиває марнославство. А марнославство-один із проявів гордині. В релігії вона вважається одним із смертних гріхів. Якщо говорити про нинішній час, то зараз людей честі і гідності небагато. Я вважаю, що виховувати в характері почуття гідності, честі, правдивості, щирості потрібно з раннього дитинства. "Бережи честь змолоду – - писав видатна людина, А. С. Пушкін. Таким чином, потрібно бути гідною людиною з дитинства. Всі події в житті взаємопов'язані, і гідність треба зберігати протягом усього життя, люди повинні думати про наслідки своїх вчинків. Так як якщо людина втратить довіру і повагу, то повернути його буде дуже важко.
Объяснение: