Морфологічний розбір займенника собою

Объяснение:

Там межи високими вербами дзюрчить струмочок, і за струмком помежи кущами гадюкою в’ється на Шевченкову гору стежка. 2. Сонця на землі не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими. 3. Внизу, десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів. 4. Їхали довго, понад десять діб. 5. На околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор. 6. Хлопець досить успішно склав екзамен з усіх предметів, у тому числі з української мови. 7. Тоді ми річку перейшли  вузьку й зарослу, ледве видну.

ІІ. Визначте, якими частинами мови є виділені слова.

Объяснение:

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся.

Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими.

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.